Основну частину 1-ї книги 1-го тому «Київ», крім вступної статті до всього Зводу (позначено римською пагінацією), вступного нарису і перед­мови, становлять статті про всі види пам'яток столиці України: археології, історії, архітектури та місто­будування, монументального мистецтва. Поховання як пам'ятки історії ввійшли до 1-ї книги в тому разі, коли вони є складовою комплексу, ансамблю або окремої споруди. Всі інші включено до 2-ї книги тому «Київ», спеціально присвяченої міському не­крополю.

Статті Зводу систематизовано за алфавітним принципом, кожна з них має свій порядковий номер. До першої книги ввійшли пам'ятки від літери «А» («Андріївська церква») до літери «Л» включно («Лютеранська вулиця»). Забудова вулиці розгляда­лася як комплексна пам'ятка містобудування, архі­тектури та історії, що складається з окремих пам'яток (будинків, садиб, ансамблів, площ, пам'ят­них місць), позначених дробовими номерами. Всередині статті про вулицю пам'ятки розміщено за алфавітом. Аналогічно подано комплекси архео­логічних пам'яток («Місто Володимира», «Місто Ярослава», «Поділ»).

Заголовки статей набрано жирним шрифтом, у дужках відповідними скороченнями позначено вид пам'ятки: археол., архіт., іст., мист., містобуд. Назви пам'яток архітектури подано за первісною, а не сучасною функцією споруд, іноді – за іменами їхніх перших чи найвідоміших власників або уста­леною в києвознавстві назвою. Наприклад, «Земська управа», «Маріїнський дитячий притулок», «Бу­динок Київського релігійно-просвітницького това­риства», «Міський театр», «Колегія П. Ґалаґана», «Особняк Беретті О. В.», «Будинок ректорату» та ін. Виняток становлять статті про парки, в заго­ловках яких подано сучасні назви. В окремих ви­падках, коли йдеться про загальновідомі заклади науки і культури, у дужках зазначається сучасна функція пам'ятки – «Міський театр (Національна опера України ім. Т. Шевченка)». У назвах статей про пам'ятки архітектури дати їхнього спорудження подано через кому («Амбулаторія, 1907»), про пам'ят­ки історії та комплексні – без коми («Будинок 1934, в якому проживали Граве Д. О., Лизогуб Ф. А.», «Комерційний інститут 2-ї пол. 19-поч. 20 ст., в якому працювали відомі вчені»).

При відборі персоналій, яким присвячено статті про пам'ятки історії, враховувалося, насамперед, світове і загальнодержавне значення їхньої діяль­ності, а також вагомість внеску у соціально-полі­тичний, економічний, культурний і духовний роз­виток конкретних регіонів на всіх етапах їхнього розвитку. Одночасно застосовувалися загально­прийняті критерії енциклопедичних видань, зокрема, для науковців – належність до числа академіків і членів-кореспондентів академій наук, для діячів культури – до народних артистів і художників України. У статтях подаються відомості тільки про тих осіб, які вже пішли з життя. Інформація про них охоплює конкретний період проживання або діяль­ності, пов'язаний з пам'яткою. Повні біографічні дані вміщено лише в статтях про пам'ятки-поховання. Виняток становлять статті про діячів, які народилися у певному будинку, а потім проживали в інших місцях; осіб, які померли в інших країнах або регіонах; жертв політичних репресій; діячів, імена яких довгі роки були незаслужено викреслені з вітчизняної історії. У таких випадках наведено розширені дефініції. Якщо пам'ятка пов'язана з життєвим шляхом багатьох діячів, у заголовку вка­зуються за алфавітом перші прізвища і формула «та ін.» або застосовується визначення: «Будинок, в якому проживали відомі вчені» (діячі куль­тури та ін.).

Пам'ятки історії — академічні й галузеві інсти­тути, освітні заклади, що містяться не на вулицях – комплексних пам'ятках, подано за алфавітом, виходячи з їхньої сучасної назви («Інститут гео­хімії, мінералогії та рудоутворення», «Київський національний економічний університет»). Якщо видатний вчений працював протягом життя в кількох наукових інститутах, повна дефініція та інформація про його діяльність подається лише в зв'язку з одним із закладів, в інших стислі відомості про цього вченого вміщено в кінці статті. При пере­ліку нагород і відзнак до 1953 під Державними маються на увазі Сталінські премії. До Зводу вклю­чено статті лише про ті державні, громадські, на­укові, освітні й культурні установи та організації, що вже припинили існування («Купецьке зібрання», «Київський художньо-промисловий і науковий музей»). Нині діючі інституції включалися до Зводу у тому випадку, якщо вони пов'язані з історичними подіями та відомими персоналіями, або як споруди — пам'ятки архітектури.

Із комплексних статей про вулиці-пам'ятки містобудування й історії вилучено і відповідно роз­ташовано за алфавітом і під окремими номерами деякі найбільш відомі об'єкти. До них належать храми («Андріївська церква», «Миколаївський ко­стьол», «Покровська церква»), ансамблі монастирів («Братський Богоявленський монастир», «Софія Київська», «Свято-Успенська Києво-Печерська лав­ра»), комплекс Національного університету ім. Т. Шевченка, парки («Маріїнський парк», «Місь­кий парк»), пам'ятники і пам'ятні місця («Пам'ят­ник Богдану Хмельницькому», «Пам'ятник Тарасу Шевченку»), стадіони («Стадіон «Динамо», «Цен­тральний республіканський стадіон»), музейні комплекси (Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.»).

Відбір пам'яток монументального мистецтва здійснювався фахівцями Інституту мистецтвознав­ства, фольклористики та етнології ім. М. Риль­ського НАНУ відповідно до мистецької цінності об'єктів. Деякі пам'ятні знаки (монументи, обеліски, меморіальні дошки та ін.), які не мають мистецької цінності, включено до Зводу з тих міркувань, що це є єдиною можливістю увічнення історичних подій і персоналій надзвичайного значення або незаслужено викреслених із пам'яті народу, зокрема, пам'ятні знаки жертвам голодоморів, політичних репресій, з нагоди заснування міст тощо.

Після кожної статті у квадратних дужках по­значено номер посилання на джерела та літературу, розташовані наприкінці книги, курсивом – імена авторів за алфавітом.

У зв'язку з постійними змінами порядку роз­міщення статей тому, пов'язаними з перейменуванням вулиць, виявленням нових об'єктів, знесен­ням пам'яток тощо, редакція не має змоги у першому виданні тому «Київ» зробити перехресні посилання. Тому наприкінці книги вміщено іменний покажчик і покажчик статей, в якому пам'ятки всередині вулиць позначено не за алфавітом, а за номерами будинків. До другої книги передбачається вмістити ще й термінологічний та топонімічний словники, каталоги втрачених та відновлених пам'яток, пере­лік міської скульптури, що не має статусу пам'яток мистецтва.

Головна і міська редколегії, Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури будуть вдячні за відгуки і побажання читачів тому «Київ» і по можливості врахують найважливіші і конструктивні пропозиції при підготовці наступних томів Зводу.

Запрошуємо всіх, хто не байдужий до проблем вивчення і збереження історико-культурної спад­щини України, надати матеріальну підтримку нашому виданню.

Р/р 2600320619 в ОПЕРУ Укрсоцбанку м. Києва.

МФО 300023. Код ЗКПО-16486192.

Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури.

Адреса: 252601 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51.