Тут знайдено римські монети 3—4 ст. Річка (струмок) Глибочиця протікала цим яром, вбираючи в себе численні струмки-притоки, що утворили густу мережу прилеглих до Глибочиці ярів (у т. ч. Во­вчий, Вознесенський і Чмелів яри, яр вздовж пров. Косогірного тощо), і, перетинаючи Поділ, впадала у р. Почайна. Поблизу Кожум'як у Глибочицю впадав струмок Киянка, що витікав з Кожум'як і Дегтярів, а поблизу Жит­нього ринку на Глибочиці стояв млин, позначений на плані Києва 1695. По р. Глибочиця до кін. 18 ст. пролягала північна межа Подолу, його оборонний вал, на неї виходила Воскресенська брама цього валу. На межі 18—19 ст. русло нижньої течії Глибочиці було ви­прямлене та обваловане задля захис­ту довколишньої забудови від повені (звідси назва вулиць Верхній вал і Нижній вал). Ця місцевість здобула на­зву Канава, Канал, або Помийник, ос­кільки до неї викидалися відходи гон­чарного, шкіряного та іншого вироб­ництва. Канаву взято в колектор у се­ред. 19 ст., верхню течію Глибочиці — у 1-й чверті 20 ст. вул. Глибочицьку (паралельні назви — Глибочиця, Глибочицьке шосе) вперше занесено до за­гальних списків київських вулиць 1838. Була заселена найбіднішими міщанами і забудована одно-, двоповерховими де­рев'яними та глиняними будинками (знесені у 1960—80-х рр.), 1905 по ній прокладено трамвай. їснує також Глибочицький проїзд між вулицями Глибочицькою та Артема; раніше існували провулки Великий і Малий Глибочицькі (здобули цю назву 1869; пров. Вели­кий Глибочицький у радянський час фігурував як Глибочицький, ліквідова­ний у 1970-х рр.).