Муромець, городище. 12 - 13 ст.
В описах Лівобережжя 16—17 ст. згадується о. Муравець; 1613 польський король Сигізмунд ІІІ подаруав с. Милославичі разом з о. Муравцем київському ключнику С. Вигурі. Ймовірно, з часом, назва острова змінилася на «Муромець», і з 19 ст. саме вона зустрічається на планах та картах (зокрема на плані Києва 1902 — «Міський острів Муромець»). У давнину острів мав площу понад 60 га, в центрі були живописні озера Бобровня та Глибоке. Городище пл. 3,5 га, у плані круглої форми. Оборонні вали навколо городища ледь помітні, з північно-східного боку виявлено залишки зовнішнього рову. Ширина валу та рову бл. 4,0—5,0 м. Вхід до городища містився з південного боку. Поблизу нього виявлено залишки рівчака, який виходив до протоки, що омиває острів. Можливо, в давньоруський час це був канал, яким з Дніпра можна було підпливти до городища. Археологічні розкопки не проводилися. Матеріали обстежень зберігаються в Інституті археології НАН України.
