Житловий будинок («Замок Річарда — Левове Серце») 1902—04, в якому проживали Голубєв С. Т., Дядченко Г. К., Красицький Ф. С. та інші, містилася редакція журналу «Шершень» (архіт., іст.). 

Садиба 1910-х рр., в якій проживали Стеценко К. Г., Тулуб З. П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 6, 6-а. На червоній лінії вулиці.

Житловий будинок кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Білецький Л. Т., Кримський А. Ю. (іст.). Вул. Малопідвальна, 3. У глибині ділянки, за сучасною спорудою. Забудову садиби розпочато 1883, коли на замовлення домовласника Г. Рейзе зведено фасадний двоповерховий цегляний будинок.

Будинок домініканського монастиря 1-ї пол. 19—20 ст., в якому проживали Андрей Шептицький, Світлич ний І. О. (архіт., іст.). Вул. Костьольна, 13-а. На червоній лінії забудови вулиці.

Особняк Грабара М. С. 1910—11, в якому проживали і працювали відомі вчені, громадсько-культурні діячі (архіт., іст.). Вул. Мельникова, 8 (первісна адреса — вул. Велика Дорогожицька, 44).

Шоста Чоловіча Гімназія 13, Де В Трудовій Школі № 61 Працював І Проживав Васильченко С. В. (архіт., іст.). Вул. Мельникова, 81-а.

Колегія Павла Ґалаґана 2-ї пол. ст., в якій навчалися, працювали, проживали відомі діячі науки і культури, містилися Генеральне секретарство і Міністерство військових справ УЦР—УНР (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 9-а, 11. Складається з двох споруд на червоних лініях забудови: житлового будинку (№ 9-а) та навчального корпусу на розі з вул. Терещенківською (№ 11).

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.

Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживали відомі актори (іст.). Вул. Чапаева, 13.  На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний. У будинку проживали відомі актори. 1949-55 у квартирі № 26 — Гашинський Аркадій Євгенович (1920—91) — актор театру і кіно, народний артист СРСР (з 1971).

Житловий будинок 1902, в якому бував Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Чапаева, 2/16. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови вулиць. Споруджений на замовлення козака А. Терещенка за проектом І. Ніколаєва як прибутковий будинок з чотирма житловими секціями і торговельними приміщеннями на першому поверсі.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживало подружжя Савенків (архіт., іст.). Вул. Чапаєва, 7. На червоній лінії забудови вулиці. Як окреме володіння садиба утворилася бл. 1900. Первісно була частиною великого домоволодіння, що складалося з кількох ділянок, поступово приєднаних одна до одної.