Пошук за тегом

Житловий будинок 1912–15, в якому проживав Бабель І. Е.

Житловий будинок 1912–15, в якому проживав Бабель І. Е. (архіт., іст.). Вул. Стрітенська, 3/15. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби відома з 1880, коли її власниця – дружина ніжинського грека Є. Бабаїотова звернулася до будівельного відділу Міської управи по дозвіл на забудову ділянки.

Флорівський (Вознесенський) жіночий монастир, 16—20 ст.

Флорівський (Вознесенський) жіночий монастир, 16—20 ст. (архіт., іст., містобуд.) Вул. Притисько-Микільська, 5.  Біля підніжжя г. Флорівська (Замкова, Киселівка) з її східного боку. Формує панораму та силует правобережної частини міста.

Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст.

Братський Богоявленський Монастир і Київська Академія, 16 -20 ст. (архіт., іст., мист.). Контрактова пл., 3. Займає квартал між Контрактовою пл., вулицями Г. Сковороди, Волоською та Іллінською, формує забудову центральної частини Подолу. Являє собою комплекс споруд, зведених у різний час.

Верхня територія Лаври, 11–20 ст.

Верхня територія Лаври, 11–20 ст. (археол., архіт., іст., містобуд.). У найвищій північній частині території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, на майже рівному плато з прилеглими до нього південно-східними схилами. Відіграє провідну роль у комплексі монастиря. За «Києво-Печерським патериком», виникла на княжому полі, наданому князем Святославом Ярославичем для будівництва «великої церкви Печерська».

Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.

Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст. (архіт., мист.). Корпус № 27. На головному західному вході на верхній території Лаври, в уступі оборонного муру 1695— 1701. Перша згадка про браму міститься у літописному повідомленні про напад половців 1096.

Копирів Кінець

Залишки монастиря в урочищі Церковщина, кін. 11 —12 ст.