Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp. (архіт., іст.). Вул. М. Грушевського, 32.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Житловий будинок 1882 — 1910-х рр., в якому проживали Бец В. О., Іконников В. С. (архіт., іст.). Вул. Леонтовича, 7. На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.

Пам'ятне Місце панахиди по Т.Г.Шевченку і жалобної процесії до пароплава 1861 (іст). Від пл. Поштової до моста метро.

Готель для прочан («Странноприїмниця») 1858—97, в якому проживали Кушнір М. О., Максимович М. О., Марко Вовчок, Риб Є. А. (архіт., іст.). Вул. Трьохсвятительська, 4-б, 4-в. На південь від будинку трапезної, з виходом торцевих фасадів на червону лінію забудови вул. Трьохсвятительської та до парку «Володимирська гірка».

Житловий будинок 1894-95, 1909, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 23/1 На розі з вул. Паньківською. Первісна велика садиба виходила і на вул. Тарасівську, пізніше була поділена.

Пивоварний Завод Акціонерного Товариства - Будинок головної контори 1872 — 73, в якому бували Термен О. Ф., Хряков М. Г., проживав і працював Михальчук К. П. (архіт., іст.). По фронту заводської садиби. Зведений арх. В. Ніколаєвим разом з іншими спорудами першої черги забудови заводу. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний.

Анатомічний театр 1851—53, в якому працювали відомі лікарі та вчені (архіт., іст., мист.). Вул. Б. Хмельницького, 37.  На червоній лінії забудови вулиці, на невеликому узвишші. Споруджений за проектом арх. О. Беретті. Входив до комплексу споруд, призначених для анатомічного театру - навчально-допоміжної установи медичного факультету Університету св. Володимира, що займали значну ділянку між сучасними вулицями Б. Хмельницького, Пирогова та М. Коцюбинського.

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 14. Входить до ан­самблю споруд Університету св. Воло­димира, задуманого арх. В. Беретті, чоловим фасадом виходить на черво­ну лінію забудови бульвару. 

Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір. 

Поховання Щербаківського Д. М. 1927 (іст.). У сквері навколо водосвятного ківорія, навпроти входу до Великої лаврської дзвіниці. Щербаківський Данило Михайлович (17/29.12.1877, с. Шпичинці, Сквирський пов., Київська губ., тепер Ружинський р-н, Житомирська обл. — 6.06.1927, Київ) — мистецтвознавець, етнограф, історик, археолог, краєзнавець, музейний і громадський діяч.