Вул. Володи­мирська, 37/29. Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали відомі вчені та громадсько-політичні діячі, містилося видавництво «Час» (іст.). На розі вулиць Воло­димирської і Малопідвальної.

Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892 (архіт., іст.). Вул. Воло­димирська, 54. У кварталі між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького. 

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Житловий будинок (№ 4; колишній № 3) 1910, в якому проживали відомі вчені та діячі культури (архіт., іст.). На схід від головного навчального корпусу, поряд з житловим будинком № 5 (колишній № 4), з яким складає єдиний архітектурний комплекс.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.