Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Анненков О. С., Булгаков М. О., Воскресенський І. П., Муравйов А. М.

Андріївський узвіз,38

На червоній лінії забудови вулиці, на ділянці із значним ухилом рельєфу вздовж фасаду.

Первісний об'єм двоповерхового, з підвалом, цегляного тинькованого бу­динку має центрально-осьову симет­ричну композицію фасаду, витримано­го у формах класицизму. Над першим рустованим поверхом проходить ши­рокий міжповерховий пояс. Бічні композиційні осі відзначені по дру­гому поверху тридільними вікнами, що імітують трифорій. У міжвіконних простінках другого поверху вміщено пари безордерних пілястрів. У 2-й пол. 19 ст. будинок було розширено при­будовами з боку Володимирської вул. (зокрема, у 1880, арх. В. Ніколаєв). В оформленні цих прибудов вико­ристано прийоми цегляного стилю із застосуванням неоготичних деталей. З 1820-х рр. власником будинку і великої садиби на розі Андріївського узвозу і Володимирської вул. був Анненков Олександр Семенович (р. н. не­від.— 1850-і рр.) — курський поміщик, археолог-аматор. Під час проживання у Києві здійснив низку археологічних розкопок в історичній частині міста, зокрема у своїй садибі на сучасних вулицях Володимирській і Андріїв­ському узвозі, на території Михайлів­ського Золотоверхого монастиря, Трьохсвятительської та Десятинної церков. Ним було знайдено численні старожитності, серед яких і давньо­руські скарби. Частину цих знахідок було передано музею університету, найцінніші О. Анненков привласнив, через що коштовності були розпо­рошені та частково втрачені для науки. 1835—45 входив до складу Тимча­сового комітету для дослідження старожитностей у Києві. 1828—42 з його ініціативи і його коштом була збудована нова Десятинна церква на місці давнього храму.

У спадкоємців Анненкова садибу придбав А. Муравйов, який володів нею у 1859—74. Муравйов Андрій Ми­колайович (1806—74) — письменник, пам'яткоохоронець, почесний член Московської і Київської духовних академій. З 1859 жив у Києві, спочат­ку у дерев’яному флігелі на території садиби, з 1868 — у головному бу­динку. У 1860-х рр. організував роботи з ремонту і реставрації Андріївської церкви, зміцнення схилів Андріївської гори, влаштував у стилобаті храму церкву в ім'я преподобного Сергія. Займався охороною пам'яток в істо­ричній частині Києва, зокрема, за його піклуванням відхилено проект роз­міщення військових об’єктів на Старокиївській горі, відремонтовано кап­лицю над Хрещатицьким джерелом, споруджено церкву на пошанування святих Бориса і Гліба у Вишгороді. Був ініціатором відновлення тради­ційних хресних ходів до Хрещатицького джерела. Один із засновників (1864) та голова (з 1869) Свято-Володимирського братства у Києві. Зібрав велику колекцію старожитностей, у т. ч. ікон, хрестів, краєвидів Києва, для якої у цьому будинку було від­ведено спеціальну кімнату. Автор численних творів з питань релігії, історії церкви, краєзнавства, мемуарів тощо. Ще 1844 у Санкт-Петербурзі ви­йшла його книжка «Опис Києва». У пе­ріод проживання в Києві були опублі­ковані «Листи митрополита москов­ського Філарета до А. М. М.» (1869), «Знайомство з російськими поетами» (1871) та ін. Був знайомий з багатьма видатними російськими письменника­ми, деякі з них відвідували його буди­нок у Києві. Так, його гостями були поети Ф. Тютчев (1869), О. Апухтін (1873), які присвятили йому свої вірші. Помер у цьому будинку, похований в Андріївській церкві.

У 1-й пол. 20 ст. на другому поверсі будинку проживав Воскресенський Іван Павлович (1870-і рр.— 1966) —лікар-педіатр і терапевт, директор Олександрівського дитячого притулку на Подолі. Працював також у лікарні То­вариства швидкої медичної допомоги. Другий чоловік В. Булгакової — мате­рі письменника Булгакова Михайла Опанасовича (1891 —1940). У 1913—16 М. Булгаков жив тут після одружен­ня, коли навчався на медичному фа­культеті Київського університету. Зу­пинявся тут і 1923 під час приїзду з Москви. У радянський час І. Воскре­сенський також мав лікарську прак­тику. Напередодні Великої Вітчизняної війни переїхав до Казахстану.

Нині частину першого поверху займає магазин.

Також на цій вулиці