Житловий будинок 1913, в якому проживав Пальмов В. Н.

Артема вул, 33а

На червоній лінії за­будови вулиці. Стосовно сусідніх спо­руд композиційно нейтральний. Зве­дений за проектом і під керівництвом арх. А. Трахтенберга. Власником був штаб-ротмістр А. Павлов-Сильванський, якому належав і цегляний дворовий флігель.

П'ятиповерховий, цегляний, у плані Т- подібний, з центральним проїздом на подвір'я. Розміщення парадної і чор­ної сходових кліток не в геометрич­ному центрі дозволило спланувати по дві квартири на поверсі, з однаковим набором загальних приміщень, але з різною кількістю спальних кімнат. Бу­динок мав водяне опалення, електро­освітлення та необхідне санітарне устаткування. Для приготування страв на кухнях було влаштовано великі ва­рильні печі (тепер розібрано). Композиція фасаду симетрично-осьо­ва. Головна вісь над центральним вхо­дом підкреслена парою лізен, що роз­ривають вінцевий карниз і завершу­ються невеликою аттиковою стіною. Стримане архітектурне оформлення виконано у стилі модерн. Найбільшу цінність має добре збережене плану­вання та обладнання квартир, а також добре прорисований ліпний декор стель, що повторюється по поверхах, але відрізняється у кожній кімнаті. 1925—29 у цьому будинку проживав Пальмов Віктор Никандрович (1888— 1929) — живописець, представник авангардного напряму в мистецтві, друг Д. Бурлюка і В. Маяковського. Жив у Росії. З 1925 — у Києві, профе­сор художнього інституту. Роки пере­бування в Україні були найпліднішими у житті митця. Тут він швидко українізувався, створив новий мис­тецький напрям, назвавши його кольо- рописом. 1927 згуртував лівих худож­ників у «Об'єднання сучасних митців України» (ОСМУ). Друкував свої мис­тецтвознавчі статті в журналі «Нова генерація», який видавав поет М. Семенко. Учасник виставки мистецтва народів СРСР у Москві 1927, пізніше його картини експонувалися за кордо­ном. Серед творів київського періо­ду: «Атом» (1926), «Мати», «Київ­ський пляж», «На селі», «Каменярі», «Об'їжджають коня» (усі — 1927), «Рибалка» (1928), відомий революцій­ний цикл: «1-е Травня», «Ленін», «За владу Рад», «Диктатура пролетаріату» (усі – 1929) та ін, Із запровадженням догмату соціалістичного реалізму ім'я В. Пальмова як художника-авангар- диста на довгий час було викреслено з історії радянського мистецтва. Знач­на колекція його творів зберігається у Національному художньому музеї України.

Також на цій вулиці