Двоповерховий, цегляний, з  глибоким склепінчастим підвалом, у  плані прямокутний. Від вул. Борисоглібської вздовж проїзду на подвір'я — вхід зі сходами. Спочатку був вирішений у вигляді дерев'яної галереї на цегляних стовпах, тепер заповнення цегляне. По центру споруди з боку подвір'я — мансардний поверх з чотирьох кімнат. Перший поверх і підвал призначалися для соляної крамниці й складів, верхній поверх — для житла. Вхід до торговельних приміщень був з боку набережної. Будинок капітально реконструйовано у 1980 —90-х рр. із збереженням зовнішнього абрису. Архітектура вуличних фасадів на шість (з боку вул. Борисоглібської) і дев'ять (з боку вул. Набережно-Хрещатицької) віконних прорізів вирішена у цегляному стилі. Фасади мають чітку ярусну будову з міжповерховим і вінцевим карнизами класицистичного профілю з сухариками. Прямокутні прорізи першого поверху оформлені похилою трицентровою аркатурою, що спирається на плоскі міжвіконні лопатки, аркові вікна й балконні двері другого поверху обрамлені пунктирними лиштвами з обтесаних поперечок цегли, характерних для київської архітектури 1860—70-х рр. Будинок є прикладом невеликої житлової споруди з влаштованими крамницями у стилістиці раннього періоду еклектизму.

• Самофалов Є.