Пам'ятний знак електротранспортникам, загиблим під час куренівської катастрофи, 1995

Фрунзе, 132

Вшановано пам'ять 52 працівників трамвайного депо ім. Л. Красіна, які загинули на робочих місцях 13 березня 1961 під час куренівської катастрофи. Подія отримала назву від історичної місцевості у Києві. Її причини і наслідки в радянський час замовчувалися або фальсифікувалися. Трагедія сталася через безвідповідальність та некомпетентність проектантів і будівельників, внаслідок чого Петрівські цегляні заводи № 1 і № 2 (задля зменшення витрат на транспортування) 11 років розбавляли лесові ґрунти водою і через трубопровід перекачували їх у відроги Бабиного Яру, не контролюючи ситуацію. Всього до 1961 було перекачано бл. 3,5 млн. т розбавленої водою маси, яка прорвала тимчасову захисну дамбу, збудовану з порушенням елементарних правил безпеки. Початкова висота грязевого валу сягала 14 м, швидкість - бл. 5 м за секунду. О 9 год. 30 хв. ранку пульпа дійшла до Куренівки, знищивши бл. 30 га території. Близько півгодини розріджена маса розтікалася по району, стала твердою, як камінь, і досягла 3 м. Було знесено десятки будинків, сотні транспортних засобів, загинуло понад 1,5 тис. киян. Архітектурну стелу у вигляді надгробка з плит сірого полірованого граніту встановлено на низькому постаменті з того ж матеріалу. Трикутний портал, у центрі якого вирізьблено хрест в ото-ченні умовно трактованого листя, спирається на прямокутні ступінчасті опори, між якими вмонтовано поліровану рожеву гранітну дошку з присвятним написом та прізвищами загиблих.