Дача, поч. 20 ст.

Гамарника, 43

Зміну власника (ним у 1912—16 значиться Й. Винокур) могло спричинити порушення умов оренди дачних ділянок — незабудова М. Кацем ділянки в обумовлений дворічний термін. Якщо ж урахувати можливість переходу ділянки до Й. Винокура у забудованому стані, вірогідним часом спорудження слід вважати 1909—14. У 2000 тильну частину дачі доповнено житловою прибудовою. Одноповерхова на стрічковому підмурку, частково — з підвалами, цегляна, у плані Н-подібна. Дахи вальмові, з шиферним покриттям. Внутрішнє планування дворядне, системою перегородок розділене на п'ять компартиментів двокімнатних квартир з санвузлами та окремими входами.

У стильовому вирішенні домінують форми модерну. Симетричні поздовжній осі два бічні ризаліти чолового фасаду є заскленими дерев'яними верандами. Дворову наріжну частину тильного фасаду доповнено прямокутною в плані житловою бічний дерев'яний тамбур. З боку 8-ї лінії до наріжної частини добудовано невеликий дерев'яний вхідний тамбур. Бічні входи мають також чоловий та один з торцевих фасадів.

Середня цегляна ділянка чолового фасаду зберегла у незміненому вигляді членування великими видовженими прорізами вікон з характерним для модерну сітчастим заскленням. Між ними — розчленовані широкий пояс дещо задрібненого аркатурного фриза. Аналогічно оздоблено бічні й тильний фасади, на яких лопатки акцентують флангові частини. Сильним і виразним композиційним акцентом на чоловому фасаді є веранди-ризаліти з модерністичним заскленням. Верхні частини веранд увінчують оздоблені ажурними різьбленими підзорами трикутні дерев'яні фронтони. Будинок є зразком середньої за розмірами цегляної дачної забудови Пущі-Водиці поч. 20 ст., має важливе типологічне значення, характеризується яскравістю стильового вирішення.

За часів радянської влади дача використовувалась як санаторна споруда. З повоєнних часів до 1999 — гуртожиток санаторію «Перше Травня».

Тепер п'ятиквартирний житловий будинок [1213]. 

Також на цій вулиці