Житловий будинок 1909, в яком’ містилася явочна квартира підпільно організації «Арсеналець»

Інститутська, 13/4

Зведений як прибутковий будинок у стилі раннього модерну. Належав арх. Г. Шлейферу П'ятиповерховий, цегляний, з підвалом тинькований. Складається з двох одна кових Т-подібних у плані секцій не дві квартири, зблокованих під тупим кутом. Центральні частини фасадів позначено двома еркерами гранчастої форми, розміщеними по боках від осі парадного входу, та аттиком криволінійного контуру з тридільним напів- овальним вікном. В оформленні фасадів використано фризові фігурні рельєфи та ліпний орнамент рослинного й геометричного характеру, художній метал в огорожі балконів (під час ремонтних робіт частину декору втрачено). Збереглося оформлення вестибулів, маршових сходів, а також фрагменти металевих піддашків над порталами парадних дверей, виконаних у стилі модерн.
Відзначається раціональністю планувального вирішення, різноманітністю і майстерністю виконання деталей декору, витриманих у традиціях раннього модерну.
Під час окупації Києва у лівому крилі будинку на другому поверсі містилася явочна квартира (тепер № 10) підпільної антифашистської організації «Арсеналець», що діяла у місті з лютого 1941 до серпня 1943. Керували нею робітники заводу «Арсенал» Нестеровський Данило Якович (1888-1943) та Гайцан Микола Іванович (1884 -1943). Складалася з чотирьох підпільних груп (28 осіб). Підпільники друкували і поширювали серед населення Києва, Димерського та Чорнобильського районів Київщини зведення Радінформ- бюро, листівки «Советский голос», рятували мирних жителів від вивезення до Німеччини, організовували диверсії. Організація займалася розвідкою, допомагала партизанам медикаментами тощо. У серпні 1943 Д. Нестеровського і М. Гайцана було заарештовано. Загинули в гестапо.
До революції у будинку проживав доктор медицини Нейолов Михайло Костянтинович, лікар безкоштовної лікарні для чорноробів [572].

  • Автор: Неоніла Кузьмина, Дмитро Малаков, Тетяна Скібіцька.

Також на цій вулиці