Житловий будинок, 1907, в якому проживав Корчак-Чепурківський О.В., перебував Лифар С.М.

Ірининська, 5

На червоній лінії забудови вулиці, на ділянці зі схилом рельєфу вглиб подвір'я. Збудований у стилі модерн. Належав О. Корчак-Чепурківському, про що нагадує літера «К» на фасаді. Шестиповерховий, цегляний, з цокольним поверхом, у плані Т-подібний. У центрі плану розташовано сходові вузли та ліфтову шахту. На кожному поверсі первісно було три квартири - дві у чоловій частині, одна — у дворовій. Декоративне оздоблення фасаду виконано у лицьовім цеглі з використанням орнаментальних форм модерну. Композиція головного фасаду симетрична, з центральним невеликим ризалітом; вертикальність її членувань підкреслено двома рядами балконів та вузькими прямокутними вікнами. Два верхніх поверхи ризаліту виділено наріжними лопатками та лучковим аттиком, форму якого повторюють архівольт четвертого поверху та орнаментальні фризові пояси. По центральній осі над картушем дата — «1907» (напис виконано характерними для модерну вигнутими лініями) та літера «К». Будинок — приклад рядового прибуткового будинку поч. 20 ст.
У цьому будинку в дорадянський час проживав Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (1857- 1947) — гігієніст та епідеміолог, акад. ВУАН (з 1921). У зазначений період працював приват-доцентом Київського університету (1903-18), з 1918—професор, завідувач кафедри. Наукові дослідження — з проблем профілактики інфекційних хвороб, гігієни праці, епідеміології та санітарної статистики. У 1931 - 47 мешкав на вул. Лютеранській, 21/12.
1917 будинок викупив В. Марченко, який проживав у квартирі № 7 на другому поверсі - дід Лифаря Сержа (справж.— Сергій Михайлович; 1905 — 86) - відомого згодом артиста балету і балетмейстера, педагога, теоретика балетного мистецтва. Останній описує цей дім у своїй книжці «Страдні роки» [486].  

Також на цій вулиці