Житловий будинок 1912, в якому проживав Дітеріхс М. М.

М. Коцюбинського, 3

Будинок двоповерховий, цегляний, у плані Т-подібний. Головний фасад звернено у бік вулиці до невеликого подвір'я, огородженого по червоній лінії забудови. Об'ємно-просторова композиція асиметрична. Група вхід них приміщень об'єднана у ризаліт, увінчаний трикутним фронтоном з тридільним люнетом. На розі прилягання ризаліту до основного об'єму влаштовано заокруглену криту терасу, що спирається на колони тосканського ордера, перекриття якої слугує балконом. Головний фасад тинькований: цоколь має фактуру рваного каменя, перший поверх розшито дощаним рустом. У фризі й перемичках вікон другого — орнаментальний декор. Фасад увінчаний карнизом нескладного профілю з мутулами. У рисунку ліпного декору, в металевих огорожах тераси й балкона переважають мотиви стилю ампір. У деталях інтер'єра, зокрема у майолікових камінах, використано композиційні прийоми стилю модерн.
Будинок має значну архітектурно-мистецьку цінність.
У цьому будинку проживав Дітеріхс Михайло Михайлович (1871-1941) — хірург, доктор медицини (з 1901), професор (з 1912), завідувач кафедри загальної хірургічної патології Київського університету (1912 19), заслужений діяч науки РРФСР (з 1936). Автор понад 130 наукових праць, при свячених захворюванням суглобів, грижам, воєнно-польовій хірургії, легеневій хірургії, історії медицини тощо. Запровадив шину для тимчасової іммобілізації при переломах стегна. Тепер тут міститься Генеральнадирекція з обслуговування іноземних представництв.