Церква, 12 ст.

Межигірська, 3/7

Обійстя, що увійшло до площі розкопу частково, розміщувалося на розі двох давніх вулиць. Одна з них (завширшки 6,0 м) була розташована вздовж Дніпра, друга (завширшки бл. 3,0 м) прокладена від гір до Дніпра. За 15—м на південний захід від садиби простежувалися залишки річища до 5,0 м завширшки притоки Почайни. При-близно на відстані 10,0 м на південний схід по трасі вужчої вулиці було виявлено залишки церкви.

Являла собою велику зрубну споруду (11,23 х 12,35 м). Збереглася на висоту від трьох до п'яти колод, діаметр яких дорівнював стандарту — 200 мм. Техніка рубки стін «у вобло» випуском торців замків до 200 мм. Два нижні вінця були заглиблені у стрічковий по периметру котлован. Йа поверхні деревного тліну стін простежувалися сліди обвуглювання, що свідчить про знищення церкви під час пожежі. Зі сходу споруда прилягала до частини давньоруського вуличного тракту завширшки 3,3 м, прокладеного у напрямку від гір до берегової лінії Почайни- Дніпра; північна стіна частково виходила за межі будівельного котлована. Конструктивною особливістю великого зрубу є наявність виступу (2,1 х 1,7 х … м), врубленого по центру східного вінця, зовнішні стіни якого були округлені приставним плетивом, закріпленим глиняним тинькуванням. У середині споруди виступ відокремлювався від основного внутрішнього простору перегородкою, що не була з'єднана з його стінами. Брус підвалини перегородки був опущений у заглиблення. На відстані 0,7 м по центральній осі споруди виявлено хрещате заглиблення (0,65 х 0,70 м) із залишками деревного тліну. В західній стіні простежувався вхід у вигляді вирубки, обмеженої двома стовповими опорами.
Ширина проходу дорівнювала 0,83 м. У західній частині споруди виявлено жіночі та чоловічі поховання у колодах, без інвентаря (15 небіжчиків); розміщувалися на трьох ярусах. Орієнтація за віссю схід—захід; покладення — на спині у випростаному стані, руки складені навхрест на рівні грудної клітки. Поховання такого ж характеру, у т. ч. й дитячі, розташовувалися й за межами споруди, вздовж її південної та північної стін.
З південного й західного боку поблизу церкви розташовувалися господарські будівлі на стовповому каркасі з заглибленою (до 0,3 м) підкліттю. Відстань від великого зрубу до них складала 1,3—і 2,0 м. Орієнтовані були за сторонами світу.
Денна поверхня всіх указаних об'єктів складала 99,85 м за Балтійською шкалою висот й за геоморфологією відповідала алювіально-делювіальним нашаруванням.
За характером керамічного посуду та скляних браслетів, виявлених під час розкопок, та за стратиграфією шар досліджених будівель датується не пізніше серед. 12 ст.