Пам'ятний знак жертвам голодомору 1932-33 в Україні 1993

Пл. Михайлівська

Автори - ск. В.Перевальський, арх. М. Кислий. Розміри: 2,6 х 3,4 х 0,8 м. Відкритий 2 вересня 1993 з нагоди 60-річчя однієї з найбільших глобальних трагедій в історії українського народу 20 ст. - голодомору 1932—33. Важкими наслідками позначилися й голодомори 1921-22 і 1946-47. Фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом - свідома і цілеспрямована акція сталінського тоталітарного режиму. Запровадження насильницької колективізації, злочинна і водночас грабіжницька політика «розкуркулення», повернення до продрозкладки, здійснення хлібозаготівель у вигляді т.зв. твердих завдань до двору, вивезення хліба до Росії і на експорт, руйнація продуктивних сил сільськогосподарського виробництва призвели до масових голодоморів в Україні. Навесні 1922 в Україні голодувало до млн. осіб, смертність склала бл. 500 тис. У 1932-33 надзвичайні хлібозаготівельні комісії вилучали в колгоспах навіть продовольче і насіннєве зерно. Масова смертність спостерігалася не тільки в селах, але й у містах. У ці роки в УСРР загинуло бл. 3,5 млн. селян, загальні демографічні втрати через зниження народжуваності та інші чинники склали бл. 5 млн. осіб. Голод 1946-47 був зумовлений не лише повоєнною розрухою і неврожаєм, але й завищеним хлібозаготівельним планом і вилученням зерна для підтримки комуністичних режимів у країнах Центральної і Східної Європи. За свідченням різних дослідників, у ці роки загинуло від 100 тис. до 1 млн. осіб, переважно сільського населення, у 1947 тільки число зареєстрованих хворих на дистрофію сягнуло понад 1,1 млн. Тривалий час справжні причини і наслідки голодоморів в Україні замовчувалися. Із здобуттям Україною неза-лежності оприлюднено архівні документи, визначено справжніх винуватців геноциду, державою встановлено День пам'яті жертв голодомору – 24 листопада.
Стела з брил сірого граніту стоїть на невисокому гранітному постаменті. В камені висічений отвір у формі широкого хреста, в якому вертикально закріплено стилізовану постать Богоматері з чорного металу, в центрі якої, за принципом канонічної іконної композиції «Богоматір Одигітрія», на просвіт вирізаний силует дитини з широко розведеними руками. У верхній частині стели на камені викарбувано дати «1932, 1933». До підніжжя насипано землю, привезену з усіх областей України та Кримської Автономної Республіки.
Завдяки вдало знайденому силуетові та виразному зіставленню матеріалів мотив хреста, що повторюється в композиції, виразно сприймається в довколишньому архітектурному середовищі [993].

Також на цій вулиці