Капище, 2-а пол. 10 ст.

Володимирська, 3

Глибина у північній частині – 0,7-0,9 м, у південній – 0,5-0,6 м. Фундамент зроблений з великого каміння, битої широкоформатної тонкої плінфи, уламків голосників, тиньку, шиферних плит тощо. Південна й північна кінцеві частини споруди переходять у заокруглені симетричні виступи, по два з кожного боку. Ще два такі виступи відходять від східного боку. Загалом капище мало шість виступів (два великі досягали 2 м в діаметрі, менші – 1 м) у вигляді пелюсток квітки, на яких, ймовірно, стояли ідоли шести язичницьких богів. Подібні заокруглені симетричні виступи, чи пелюстки, відомі зі святилища Перуна 9 ст. під Житомиром, а також з новгородського язичницького храму Перуна 10 ст. на Перині. Біля виступу з південного боку містився жертовник – чашоподібне заглиблення діам. 3 м, завглибшки бл. 1 м, де чергуються шари вугілля та обпаленої глини. У шарах вугілля та попелу знайдено багато кісток тварин, а також фрагменти кераміки 10 ст. У верхньому шарі виявлено залізну бойову сокиру. Жертовник утворився внаслідок тривалого горіння ритуального вогнища з періодичним вирівнюванням жертовного місця. Навколо споруди були залишки ритуальних вогнищ з перепаленими й обпаленими кістками, вугіллям і камінням (очевидно, залишки трупоспалень і жертвоприношень), заокруглені ями. Серед інших предметів – кістяний амулет у вигляді двох сегментів місяця з отвором у верхній частині. Розкопками, проведеними на північ, схід і південь від фундаменту, виявлено різке падіння рівня материка. Очевидно, це природна стрімкість пагорба, на якому розташовувалося капище. Спорудив капище, ймовірно, 980 князь Володимир Святославич як пантеон язичницьких богів стародавньої Русі з матеріалу зруйнованої раніше будівлі, залишки якої (уламки плінфи, шиферу, шматки тиньку з фресковим розписом і кварциту на глиняному розчині) складали його фундамент. Споруду зруйновано, можливо, 988, коли князь Володимир звелів скинути слов'янських кумирів у зв'язку із запровадженням християнства в Русі. Залишки капища законсервовано.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва [862].