Інститут механіки ім. С. Тимошенка

Нестерова, 3

Корпус № 1 - десятиповерховий (1973), корпус № 2 - чотириповерховий (1967), корпус № 3 - чотириповерховий (1961). До цього інститут розміщувався на вул. О. Гончара, 55-6. Заснований 1918 як Інститут технічної механіки УАН, з 1929 - Інститут будівельної механіки ВУАН (з 1936 - АН УРСР), з 1959 - Інститут механіки АН УРСР (тепер НАН України). З 1993 носить ім'я акад. АН УРСР Тимошенка Степана Прокоповича (1878-1972) - директора інституту 1918-19.

У цих будинках працювали: Кільчевський Микола Олександрович (1909- 79) - вчений у галузі механіки і математики, акад. АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1977). В інституті працював 1936-41 та 1959 - 79 - завідувачем відділу гідропружності. Відзначений Державними преміями УРСР (1979, 1992 - посмертно), премією ім. О. Динника АН УРСР (1977). Займався фундаментальними дослідженнями з аналітичної механіки поліагрегатних систем. Розробив загальний метод зведення тривимірних завдань теорії пружності до двовимірних. Йому належить побудова і обґрунтування лагранжевої і ґамільтонової механіки континуальних систем.

Робочий кабінет ученого з 1961 до 1973 містився на четвертому поверсі корпусу № 3, з 1973 - на шостому поверсі корпусу № 1, кімната № 607. Коваленко Анатолій Дмитрович (1905- 73) - вчений у галузі механіки, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1964). В інституті - з 1936. У період роботи у корпусі № 3 (1964-73) - завідувач відділу, 1959-65 - директор інституту. Одно-часно викладав у Київському університеті (з 1949), був редактором збірника «Теплові напруги в елементах конструкцій», керівником секції «Термопружність» Наукової ради АН УРСР з проблем міцності та пластичності. Відзначений Державною премією УРСР (1971)  . Основні наукові праці з теорії термопружності і термопластичності. Створив наукову школу в галузі термо-механіки деформованого тіла. Робочий кабінет ученого містився на третьому поверсі корпусу № 3 у кімнаті № 324.

Кожевников Сергій Миколайович (1906-88) - вчений у галузі механіки і теорії механізмів, чл.-кор. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1976). В інституті - з 1978. У 1978- 85 - завідувач відділу. Наукові дослідження присвячено питанням механіки машин, механізації й автоматизації металургійного виробництва, динаміці перехідних процесів у машинах, теорії структури механізмів, динаміці реальних машин та ін. Робочий кабінет містився на дев'ятому поверсі корпусу № 1 у кімнаті № 913.

Кононенко Віктор Олімпанович (1918- 75) вчений у галузі механіки, акад. АН УРСР (з 1964). В інституті працював 1946-52 та 1964-75. З 1965 - директор інституту, одночасно - завідувач відділу коливань. Відзначений премією ім. М. Крилова АН УРСР (1977). Наукові праці - з теорії нелінійних коливань, взаємодії нелінійних коливальних систем з джерелами енергії, майже періодичних коливань, просторових коливань твердих тіл. Відкрив резонанс дробового порядку у системах з майже періодичною зміною параметрів. Робочий кабінет містився на другому поверсі корпусу № 3, а його відділ - на другому поверсі корпусу № 2.

В інституті працювали також: у корпусі № 2 - акад. АН УРСР Бєлянкін Федір Павлович (1892-1972) - директор інституту у 1944-58; у корпусі № 3 - акад. АН УРСР Савін Гурій Миколайович (1907-75) - директор інституту у 1958-59 (обидва вчені раніше працювали у будинку на вул. О. Гончара, 55-6).

1976 на фасаді корпусу № 1 інституту встановлено меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом А. Коваленка (ск. О. Кальницька, арх. А. Сницарев); 1985 - меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом Г. Савіна на тлі математичних формул і графіків (ск. О. Молдаван, арх. М. Фещенко) [547].