Пам'ятник Патону Є. О., 2002

Просп. Перемоги, 37

Патон Євген Оскарович (1870 — 1953) - вчений у галузі електрозварювання та мостобудування, засновник вітчизняної школи зварювання металів, акад. ВУАН (з 1929), віце-президент АН УРСР (1945—1952), Герой Соціалістичної Праці (1943), заслужений діяч науки УРСР (з 1940). В 1904—1939 — завідувач кафедри Київського політехнічного інституту. 1934—1953 — директор заснованого ним Інституту електрозварювання АН УРСР (з 1954 носить ім'я вченого). Похований на Байковому цвинтарі. Мешкав на вулицях Великій Житомирській, 24; М. Коцюбинського, 9; у житловому будинку № 5 КПІ. 
Бронзову постать вченого, який сидить на умовному камені, встановлено на прямокутному постаменті з червоного полірованого граніту. Є. Патона зображено у молодому віці, одягнений він у довгу шинель інженера-шляховика, з-під якої проглядає форменний сюртук та високий комір сорочки. Ліва нога трохи висунена вперед, руки лежать на колінах, в правій тримає формений кашкет. Портрет точно відтворює риси зовнішності: коротке волосся, що щільно облягає голову, густі довгі вуса, правильні риси обличчя, зосереджений погляд. Художнє вирішення пам'ятника, особливості його композиції та пластики з її увагою до деталей, тяжіють до традицій мистецтва кін. 19 - поч. 20 ст., надаючи композиції класичного звучання. Реалістичність зображення та певна просторово-сюжетна оповідність сприяють образній переконливості пам'ятника. На передньому боці постаменту вигравірувано ім'я портретованого, нижче — цитату: «З надією дивлюсь я на нашу талановиту молодь...». З правого боку — присвята від студентів та викладачів Київського політехнічного інституту, дата спорудження та ім'я автора пам'ятника. 

  • Автор: Галина Скляренко.

Також на цій вулиці