Вирішений у стилі модерн. Компо­зиційним стрижнем асиметричного го­ловного фасаду є ризаліт входу, акцен­тований стрічковим вікном сходової клітки з арковим завершенням (дру­гий—четвертий поверхи) та прямим аттиком. Тривіконну (ліву) та шести- віконну (праву) бічні площини з одним рядом балконів кожну розкреслено ло­патками та гуртами. Лопатки на рівні першого поверху рустовані, другого — прорізані вертикальними профілями, третього й четвертого — підкреслені бічними уступчастими вирізами, на рівні вінцевого аркатурного фриза за­вершені квадратними стилізованими капітелями й зубчастими фартушками. Лопатки вхідного ризаліту декоровано групами горизонтальних смужок, що імітують рустування. Ці елементи нада­ють фасадові характерної для модерну вертикальної спрямованості. Вікна пря­мокутні, на першому й другому повер­хах — з замковими каменями, віконні ніші верхніх поверхів обрамлено згори зубцями (третій поверх) і сухариками (четвертий поверх). Підвіконня оздоб­лені декоративною крихтою (перший— другий поверхи) та геометричними еле­ментами (ромб — на третьому поверсі, коло — на четвертому). Тильний фасад з трьома рядами балконів розчленова­но гуртами й зубчастими поясками. Бічні фасади мають вигляд відкритих глухих брандмауерів.

Споруда репрезентує остаточно сфор­мований тип багатоквартирного жит­лового будинку поч. 20 ст., в якому внутрішня структура знайшла адекват­не відображення на фасаді [1156].

• Видліонд А.