Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися секретаріат Київської організації УСДРП, редакція «Робітничої газети», проживав Скворцов І. П.
Триповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, з двома квартирами на поверсі. Міжповерхові перекриття пласкі, над бічним проїздом цегляне коробове склепіння. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Зведений у стилі історизм з елементами ренесансно-барокової архітектури. Симетричну композицію фасаду підкреслено трьома розкріповками — центральною і двома бічними. Вісь входу акцентовано балконом, що виходить на сходовий майданчик між другим і третім поверхами, оформленим пристінним двоколонним портиком зі спрощеними капітелями. Весь архітектурний декор виконано в цеглі. Антаблемент портика та лінію карниза викладено фігурним цегляним муруванням, яке імітує аркатуру. Оригінальним є площинний бароковий рисунок лиштв другого поверху. Перший поверх рустований. Мистецький інтерес в інтер'єрі являє метласька плитка на сходових майданчиках із зигзагоподібним рисунком.
Належить до числа досить рідкісних у забудові міста секційних будинків періоду раннього історизму, в якому поєднуються класицистична врівноваженість композиції з елементами ренесансу та бароко.
На поч. 20 ст. у будинку діяло Товариство рівноправності польських жінок. 1917—18 у квартирі № 17 містився секретаріат Київської організації Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) — однієї з найвпливо- віших політичних партій доби Української революції. Тут відбувалися засідання Київського комітету партії. Очолював його Драгомирецький Антін Григорович (1887— ?) — політичний діяч, за фахом столяр. Член Української Центральної Ради, Всеукраїнської ради робітничих депутатів, деякий час — Малої Ради. У січні 1919 був одним із засновників УСДРП (незалежних), реорганізованої у січні 1920 на Українську комуністичну партію (УКП), голова її ЦК. 1924 після розпуску УКП за рішенням Комінтерну приєднався до КП(б)У, працював у правлінні Українського тресту сільськогосподарського будівництва. У 1930-х рр. репресований.
До складу комітету входили Т. Гайдар, М. Ковальський, Б. Матюшенко, В. Садовський та інші відомі українські діячі. Бюро комітету містилося в Педагогічному музеї.
У квітні—серпні 1917 за цією ж адресою працювали редакція і контора щоденної «Робітничої газети» — органу Цк УСДРП. Видавалася з 30 березня
Редакція містилася спочатку на вул. Пушкінській, 4 у друкарні В. Кульженка (будинок не зберігся), де було підготовлено № 1—6 газети, у квітні 1916 — на вул. Прорізній, 5, квартира № 10 (будинок на подвір'ї, не зберігся), де підготовлено № 7—26. У цьому будинку вийшли № 26—111 газети. З № 112 (18 серпня 1917) редакція містилася у пров. Михайлівському, 35. У період перебування редакції у цьому будинку редактором газети був Винни- ченко Володимир Кирилович (1880—1951 — письменник, журналіст, політичний і державний діяч, заступник голови УЦР і член Малої Ради (з квітня 1917), голова Генерального секретаріату (червень 1917 — січень 1918), голова Цк УСДРП (з квітня 1917), голова Директорії УНР (листопад 1918 — січень 1919). Співробітниками газети та авторами статей були відомі українські діячі: М. Авдієнко, Д. Антонович, С. Веселовський, С. Вікул, В. Довженко, С.-О. Драгоманов, Є. Касьяненко, Б. Мартос, С. Петлюра, М. Порш, М. Ткаченко та ін.
1906—11 у квартирі № 4 будинку проживав Скворцов Іринарх Поліхронійович (1847—1921) — гігієніст, заслужений ординарний професор, у 1906— 17 — викладач кафедри гігієни з курсу епідеміології і санітарної поліції Київського університету (його випускник), одночасно керівник санітарного відділу Земської управи Київської губ. Автор наукових досліджень з проблем впливу фізичних, хімічних, біологічних факторів на здоров'я людини. Одним з перших відзначив фізіологічне та гігієнічне значення електричних властивостей повітря, висунув гіпотезу про електричну сутність життя. Пізніше мешкав на сучасній вул. Червоноармійській, 120.
Тепер на першому поверсі магазини, на другому й третьому — офісні приміщення [1171].
- Авдієнко М. О. ,
- Антонович Д. ,
- Веселовський С. Ф. ,
- Винниченко В. ,
- Вікул С. ,
- Гайдар Т. ,
- Довженко В. ,
- Драгоманов С. О. ,
- Драгомирецький А. Г. ,
- Касьяненко Є. ,
- Ковальський М. ,
- Кульженко В. С. ,
- Мартос Б. М. ,
- Матюшенко Б. П. ,
- Петлюра С. В. ,
- Порш М. В. ,
- Садовський В. ,
- Скворцов І. П. ,
- Ткаченко М. П.
Також на цій вулиці
-
Будинок Київського військового зібрання кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працював Молодий театр, містився Будинок Червоної армії та флоту Київської залоги
Прорізна, 17
-
Житловий будинок, 1892—93
Прорізна, 25
-
Житловий будинок співробітників АН УРСР 1956, в якому проживали відомі вчен
Прорізна, 10
-
Житловий будинок 1956, в якому проживали Гречина М. Г., Холостенко М. В.
Прорізна, 13
-
Садиба 1871 — поч. 20 ст., в якій проживали Плужник Є. П., Покровський В. Т., Черкаський Т. В.
Прорізна, 18/1
-
Житловий будинок, 1878, 1917—18
Прорізна, 20
-
Житловий будинок 1897, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А.
Прорізна, 23
-
Пам'ятник Махтумкулі 2001
Прорізна, 3/5
-
Житловий будинок 1954, в якому проживав Івакін Ю. О.
Прорізна, 4
-
Пам'ятник літературному персонажу Паніковському М. С. 1998
Прорізна, 6
-
Житловий будинок 1955, в якому проживав Скаба А. Д.
Прорізна, 7/2
-
Житловий будинок 1879, в якому проживали фон Мулерт Ф. В., Риб Є. А., перебував Чайковський П. І., містилася редакція газети «Dziennik kijowski»
Прорізна, 9
-
Пам'ятник Курбасу О.-З. 2002.
Прорізна. У сквері поблизу будинку № 8