Житловий будинок 1909—10, в якому проживав Касіян В. І.

Пушкінська, 39

П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, частково тинькований, у плані складної конфігурації, трисекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Архітектурне вирішення будинку є зразком раціонального підходу до його оформлення і планування. Структура споруди склалася внаслідок реалізації завдань якомога повнішого використання обмеженої території п'ятикутної в плані ділянки та забезпечення комфортності для мешканців. Три об'єми, що є взаємопаралельними, зорієнтовано вздовж осі північ—південь та з'єднано між собою з півночі вставками такої самої висоти. Таким чином утворилися два внутрішні подвір'я, розкриті у південний бік. З північного боку міститься вузьке подвір'я-колодязь, на яке зорієнтовано вікна господарських приміщень. Сходи кам'яні, освітлюються згори за допомогою засклених ліхтарів.

Оздоблений у стилі модерн. Головний фасад з прямокутними прорізами декоровано стримано, центральну вісь підкреслено порталом парадного входу та еркером на рівні другого—п'ятого поверхів, завершеним аттиком. На правому фланзі — прямокутний проїзд на подвір'я. Площину першого поверху оформлено стрічковим рустом. Фасад пожвавлюють імітація рустування над вікнами другого поверху й тинькування спільних вертикальних ніш вікон третього і четвертого поверхів. Дворові фасади спрощено.

Будинок — зразок вирішення складного архітектурного завдання відповідно до функціонального призначення.

У радянський час будівлю орендував т. зв. Пушкінський житловий кооператив.

У кін. 1920-х — на поч. 1930-х рр. у квартирі № 4 проживав Касіян Василь Ілліч (1896—1976) — художник-графік, педагог, народний художник СРСР (з 1944), дійсний член АМ СРСР (з 1947), Герой Соціалістичної Праці (1974). Жив у Києві з 1927 після закінчення Празької АМ (1926). 1927 отримав за конкурсом посаду керівника майстерні естампної графіки на поліграфічному факультеті Київського художнього інституту, з 1930 професор, завідувач кафедри новоствореного Українського поліграфічного інституту в Харкові. У роки проживання в цьому будинку виконав гравюри на дереві «Перекоп», «Герой Перекопу», «Арсенальці» (усі — 1927), працював над серіями «Донбас», «Дніпрельстан» (ліногравюра), ілюстраціями до «Кобзаря» Т. Шевченка тощо. Після війни мешкав на вул. Володимирській, 14. Тепер на першому поверсі будинку магазин.

 

Також на цій вулиці