Садиба 1913—14, в якій проживали Гамарник Я. Б., Крамаренко Л. П.

Саксаганського, 131-а

Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. Оригінальну планувальну структуру будівлі вирішено на двох рівнях: першому рівню відповідають квартири чолової частини, другому — квартири тильної секції (внаслідок ремонтів первісне планування частково змінено).

Оздоблений у стилі історизм з елементами неоампіру. Чоловий фасад вирішено симетрично відносно центральної осі, підкресленої порталом парадного входу й трикутним щипцем у завершенні. Оформлення фасаду виконане із застосуванням широкого спектра опоряджувальних засобів. Площину першого поверху оброблено дощаним рустом, другого — гладеньким рустом, на рівні третього-п'ятого поверхів стіни залишено в лицьовій цеглі (тепер пофарбовані), на рівні шостого поверху влаштовано тинькований фриз з орнаментованим поясом. Середня частина розірваного карниза утворює подобу прямого сандрика над двома вікнами балкона шостого поверху, над нею — напівциркульне вікно, замковий камінь якого прикрашено античною маскою. Фасад оздоблено ліпленими декоративними деталями: на третьому поверсі — меандром, на четвертому — смолоскипами й вінками, на п'ятому — черепами биків і гірляндами, на шостому — рельєфними вазами. Головний портал фланковано тосканськими колонами, над дверима — ліплені кубок і вінок. Збереглися металеві ґрати на балконі шостого поверху та у падузі проїзду на подвір'я. Перекриття під'їзду кесоноване.

В інтер'єрі залишилися численні декоративні елементи. Вестибуль оформлено пілястрами, меандровим фризом, підлогу викладено метлаською плиткою. Стіни клітки парадних сходів прикрашено ліпленими квітами в стилі модерн.

Флігель (№ 131-б). Шестиповерховий на цокольному напівповерсі (з тилу семиповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, з тильним ризалітом значного виносу. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Фасад оздоблено значно простіше, виняток — архітектурно оформлений портал головного входу, фланкований лопатками. Садиба — яскравий зразок комерційної забудови міста поч. 20 ст.

— на поч. 1918 у квартирі № 25 садиби проживав Гамарник Ян Борисович (справж. — Яків Цудикович; 1894— 1937) — політичний і військовий діяч. У цей час член і секретар Київського комітету РСДРП (б), член виконкому Київської Ради робітничих депутатів (містилися в Маріїнському палаці). Разом з Є. Бош, О. Горвіцем, В. Затонським та іншими провідними діячами київської більшовицької організації висувався Чернігівським комітетом РСДРП (б) кандидатом на виборах до Українських установчих зборів, що відбулися в грудні 1917 — січні 1918. Після жовтневого перевороту у Петрограді член Військово-революційного комітету, який готував жовтневе збройне повстання 1917 у Києві. 28 жовтня 1917 заарештований в Марійському палаці. Після звільнення продовжив політичну діяльність, зокрема, входив до складу київського ВРК, який керував підготовкою і проведенням січневого збройного повстання 1918 в місті, активний учасник боротьби за встановлення більшовицького режиму в Україні. У 1920-х рр. очолював Київський, Харківський, Одеський губкоми КП(б)У, Політуправління Червоної армії, з 1930 заступник наркома оборони і голови Реввійськради СРСР. З початком масових репресій наклав на себе руки.

У 1920-х рр. у квартирі № 5 садиби проживав Крамаренко Леонід Петрович (1881—1960) — вчений у галузі сільськогосподарського машинобудування, чл.-кор. АН УРСР (з 1939). Після закінчення політехнічного інституту в Києві (1913) викладав у ньому (з 1915), завідував кафедрою сільськогосподарських машин. З 1929 працював у Харкові. Наукові дослідження в галузі теорії та розрахунку сільськогосподарських машин і робочих процесів. Розвинув метод рентгеноскопії в експериментальних дослідженнях сільськогосподарських машин.

Тепер на першому поверсі головного будинку ощадбанк, магазин [1363].

Автор: В'ячеслав Горбик, Михайло Кальницький, Лариса Федорова

Садиба 1913—14, в якій прожи­вали Гамарник Я. Б., Крамаренко Л. П.

Також на цій вулиці

Садиба 1913—14, в якій проживали Гамарник Я. Б., Крамаренко Л. П.