Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживали Жуковський М. Є., Осьмак В. О.

Саксагансько­го, 46

 

На поч. 20 ст. в будинку зупинявся Жуковський Микола Єгорович (1847— 1921) — вчений у галузі механіки, основоположник сучасної гідроаероди­наміки, чл.-кор. Імператорської Санкт- Петербурзької АН (з 1894), викладач (з 1872), професор (з 1879) Москов­ського технічного училища і Москов­ського університету (з 1886), засновник першого в Європі аеродинамічного ін­ституту в Кучино (під Москвою, 1904) Центрального аерогідродинамічного інституту (1918), Московського авіа­ційного технікуму (1919, з 1922 Вій­ськово-повітряна інженерна академія ім. М. Жуковського), член багатьох наукових товариств, президент Мос­ковського математичного товариства (з 1905), голова Науково-технічного комітету Московського товариства по­вітроплавання (з 1910). Не раз бував у Києві, зокрема, брав участь у 10-у з'їз­ді лікарів і природознавців (1898), у грудні 1908 в залі Купецького зібрання (тепер Національна філармонія) висту­пив з доповіддю «Успіхи повітропла­вання», що мала великий вплив на роз­виток авіабудування в місті. Одним з її практичних результатів стало споруд­ження студентами КПІ Г. Адлером і

А.        Серебренниковим одних з перших у Російській державі планерів для по­льотів на буксирі. Підтримував тісні зв'язки з вченими Київського політех­нічного інституту, був обраний його почесним членом, нагороджений золо­тою медаллю Київського товариства повітро плавання, ядро якого складали викладачі і студенти КПІ. Серед про­відних викладачів цього вузу було чи­мало учнів і послідовників М.Жуков­ського: завідувачі кафедр М. Артем'єв, М. Делоне, Д. Рузський, директор ін­ституту у 1921—29 В. Бобров та ін.

1901—04 в будинку проживав Осьмак Василь Олександрович (1870—1942) — архітектор, педагог. У ці роки викладав у політехнічному інституті (з 1900); за його проектами було зведено Троїць­кий народний будинок (1900—02, у співавт.; сучасна вул. Червоноармій- ська, 53), офтальмологічний корпус і молитовня при єврейській лікарні (1901—02; вул. Багговутівська, 1; не зберігся), будинок гімназії О. Дучин- ської (1903, у співавт.; сучасна вул. М. Коцюбинського, 7) тощо. Мешкав також у будинках № 74 і 115 на цій вулиці (останній не зберігся) [1342].

 

 

 

Також на цій вулиці