Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908
Споруджений на садибі коштом педагога М. Клуссінш для розміщення приватної гімназії; будівництво виконувала фірма підрядчика Я. Файбишенка. Триповерховий з напівпідвальним поверхом, цегляний, пофарбований, в плані прямокутний, ускладнений невеликим об'ємом допоміжних сходів на правому торці будівлі. Основу планувального рішення складає один досить просторий, розташований у поздовжньому напрямку коридор, по обидва боки від якого розміщуються різні за функціональним призначенням та розмірами приміщення. Перекриття пласкі.
Головний вхід з парадними сходами влаштований біля лівого торця будинку і вирішений у вигляді монументального ризаліту з пластичним вхідним порталом і виразним завершенням у стилі модерн. Ще один композиційний акцент фасаду розташований біля протилежного правого торця будівлі, являючи собою другий, менший за своїми розмірами ризаліт, який, проте, відіграє важливу роль у забезпеченні архітектурно-художньої цілісності всієї споруди в цілому. Система декоративного оздоблення, вирішена в кращих традиціях модерну, включає в себе досить широку палітру засобів монументального і декоративно-прикладного мистецтва — від численних ліплених деталей і майстерно проробленої столярки порталу до майолікового панно (зображення дерев) над вікнами третього поверху будинку. На фасаді виконані стильні написи: дата будівництва «1908» і монограма власниці «МК». Будинок — один з найцікавіших і найвишуканіших зразків модерну в архітектурі прибуткових будинків Києва поч. 20 ст.
У Жіночій гімназії М. Клуссінш викладали: словесність і російську мову — літературознавець, майбутній чл.-кор. ВУАН (з 1926) і АН СРСР (з 1943)
Адріанова-Перетц (до 1914, одночасно була секретарем педагогічної ради); історію — мистецтвознавець, історик, етнограф, хранитель історичного й етнографічного відділів Київського художньо-промислового і наукового музею Д. Щербаківський (1910—14); законовчителем був священнослужитель та історик церкви, член ради Київського релігійно-просвітницького товариства С. Петруневич (за радянського часу зазнав репресій, 1937 розстріляний).
У 1920—50-х рр. — середня школа № 58, надалі — педагогічне училище.
Тепер педагогічний коледж [2015].
Також на цій вулиці
-
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави
Бульв. Т. Шевченка, 12
-
Володимирський собор, 1862— 96
Бульв. Т. Шевченка, 20
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., містилися Київський комерційний інститут, Київський юридичний інститут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-театральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців
Бульв. Т. Шевченка, 22—24
-
Станція «Університет», 1960
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Леніну В.І. 1946
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Щорсу М. О. 1954
Бульв. Т. Шевченка
-
Житловий будинок, 1886
Бульв. Т. Шевченка, 1
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Клецький Л. М.
Бульв. Т. Шевченка, 10
-
Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства народної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 14
-
Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 18
-
Житловий будинок, кін. 19— поч. 20 ст.
Бульв. Т. Шевченка, 19/2
-
Житловий будинок 1963, в якому проживали відомі діячі культури і спорту
Бульв. Т. Шевченка, 2
-
Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші
Бульв. Т. Шевченка, 27
-
Садиба 1897—98, в якій містилися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делегація, працювали відомі політичні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 3
-
Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я.
Бульв. Т. Шевченка, 31
-
Садиба 1874—75, в якій проживали Терещенко І. Н., Терещенко М. І., містилися генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР
Бульв. Т. Шевченка, 34
-
Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882, в якій проживали Оболонський М. О., Флоринський Т. Д.
Бульв. Т. Шевченка, 36
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геологічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В.
Бульв. Т. Шевченка, 4
-
Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.
Бульв. Т. Шевченка, 46
-
Житловий будинок, 1901—06
Бульв. Т. Шевченка, 48
-
Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око»
Бульв. Т. Шевченка, 5
-
Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931—34
Бульв. Т. Шевченка, 56
-
Житловий будинок заводу «Ленінська кузня», 1939
Бульв. Т. Шевченка, 58
-
Будинок Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС) АН УРСР (тепер НАН України) 1972, в якому працювали відомі вчені
Бульв. Т. Шевченка, 60
-
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 7/29
-
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Бульв. Т. Шевченка, 8/26