Житловий будинок, 1898—99

Ш. Руставелі, 32

1897 садибу придбав землемір М. Майстер, який на місці первісної дерев'яної забудови (двоповерхового будинку та флігеля) побудував цегляний багатоповерховий будинок та флігель (не зберігся). Автор проекту — арх. А.-Ф. Краусс. Чотириповерховий з цокольним поверхом, облицьованим керамічною плиткою, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібної конфігурації. Односекційний, з парадними й чорними сходами у центрі. На лівому фланзі проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Оздоблений у стилі неоренесанс. Головний фасад симетричний, його центральну вісь, що охоплює один проріз, підкреслено на першому поверсі арковим порталом, на другому — рустованими пілонами, на третьому-четвертому поверхах — великими колонами коринфського ордера на п'єдесталах. По флангах, виділених лопатками, — два ряди балконів. Фасад чітко розкреслено міжповерховими карнизами й підвіконними гуртами. Споруду увінчують фриз і карниз, у центрі — фігурний аттик з горищним вікном під трикутним фронтоном. Вікна різноманітні за формою: прямокутні, лучкові, в центрі третього і четвертого поверхів аркові. Обабіч центральної осі вікна згруповано парами й окреслено зверху лучковими (другий поверх) і напівциркульними (третій і четвертий поверхи) декоративними арками. Між віконня верхніх поверхів оздоблено лопатками та пілястрами. В архівольтах аркових вікон, у підвіконнях та на фризі — ліплені орнаментальні композиції рослинного характеру. Круглі картуші над здвоєними вікнами четвертого поверху прикрашають жіночі маски.

Інтер'єри будинку було оздоблено ліпленням і олійними розписами (не збереглися). Опалювався будинок грубами, облицьованими білими кахлями в теракотових рамках (втрачені). Будинок, що активно формує фронт історичної забудови вулиці, є одним з яскравих зразків т. зв. київського ренесансу [1255].