Архітектурно-етнографічний комплекс «Вітряки», 19—20 ст.

Солов'їна

Вітряки — традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, — є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.
Пам'ятки відбивають типологію і регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України. Поширені майже по всій Україні стовпові вітряки, у яких на вітер навертається весь вітряк, що спирається підвалинами («братами») на зрубний стілець і центрований закопаним у землю і закріпленим у стільці стовпом («дідом») і зв'язаною з ним по-перечною балкою («бабою»). Балку розміщено на рівні широко поставлених для стійкості «братів» або вище, на рівні підлоги другого поверху, або ж на рівні високо піднятої підлоги одноповерхових вітряків. Це забезпечує стійкість вітряка, а «брати» ставляться вужче, при «дідові», завдяки чому можна легко навертати вітряк на вітер. Цей тип вітряка має багато регіональних варіантів: одно- і двоповерхові, каркасні й зрубні, з галереями і без них, криті соломою, очеретом, драницею, ґонтом, дошками, бляхою; чотири-, шести- і восьмикрилі; промислові й господарські; з жорнами й ступами, і навіть тартаки.
Специфічним реґіональним полісько- волинським варіантом стовпових вітряків є козловий вітряк зі стовпом — «дідом» чи «королем», не закопаним у землю, а врубаним у масивну хрестовину і зміцненим підкосами — «козлами». Круг для спирання підвалин корпусу «братів» врубано у верхню частину підкосів, а «баба» зв'язана зі стовпом значно вище — на рівні підлоги другого поверху. Це забезпечує стійкість вітряка проти вітру і водночас легкість навертання на вітер.
Давнім типом є шатровий вітряк, відомий в Україні у кількох варіантах: з мурованим корпусом або дерев'яним каркасом, що поширені у Центральній Європі, і зі зрубним двоповерховим корпусом — «кругляком», що має багато спільного з місцевими традиціями оборонного і храмового будівництва. Маловідомим і, певно, втраченим типом в Україні є вітряк без крил, з ротором у круглому приміщенні [916].
 

 

 

 

  • Автор: Сергій Верговський

Також на цій вулиці