На схилі у північній частині монастиря через перепад рельєфу з боку подвір'я має один поверх, із зов­нішнього боку – два. Збудована одно­часно з Георгіївським собором 1696–1701 коштом М. Миклашевського, полковника стародубського. Будівля цегляна, тинькована, зі скле­пінчастим напівциркульним перекрит­тям у двох ярусах, вальмовим дахом і грушоподібною банею на восьми­гранному підбаннику. Складається з великої прямокутної зали та при­леглої до неї зі сходу однонавної церкви Преображення (Спаса) з гран­частою апсидою. до якої з півночі прибудовано прямокутне службове приміщення Фасади розчленовано ши­рокими пілястрами зі спрощеними ка­пітелями тосканського ордера, ІІоміж пілястр містяться аркові спарені вікна, облямовані «вухатими» лиштвами та увінчані трикутними сандриками. Над ними антаблемент з нешироким архіт­равом і фризом, прикрашеними витонченим ліпним рослинним орнаментом. Цей же мотив застосовано у ліпному декорі порталу разом з геометричною порізкою, характерною для деталей дерев'яних споруд. Портал фланкова­ний двома напівколонками, над якими проходить спрощений карниз. Над пор­талом фігурний картуш з гербом ти­таря Георгіївського собору і трапез­ної – полковника М. Миклашевського. На гербі зображено лук та дві схрещені стріли з великими літерами: М – М; Е – Ц; П В; В 3; П – С, тобто: «Михаил Миклашевскмй, Его царского, пресветлого величества, войск Запорожских, полковник Стародубонский».

1706 М. Миклашевський загинув у бою зі шведами, був похований у Видубицькому монастирі (могила не зберег­лася).

Живописний декор інтер'єру зазнав великих змін. Дослідженнями, проведеними під час реставрації 1970–74, встановлено, що первісно централь­ний об'єм трапезної мав тємперно-клейовий розпис, вірогідно 17 ст., який зберігся у вигляді широкої (до 45 см) розгранки холодного червоного кольо­ру та білого тла. Ці фрагменти оформ­лено у вигляді зондажі в на північно-східному боці склепіння Поверх цього розпису виявлено 4 шари набілів. Вірогідно після пожежі 1760 трапезна була розписана у техніці олійного живопису, фрагменти якого збереглися і частково розкриті на площі близько 40 кв. м.

Є цікавим зразком українського ба­роко

• Миклашевський М.