Середня школа, 1939.

Володимирська, 1.

На розі вулиць Десятинної і Володимирської, завер­шує перспективу Андріївського узвозу. Будинок є активним елементом фор­мування простору площі біля Андріїв­ської церкви. Зведено за індивідуаль­ним проектом цивільного інж. М. Шехоніна та арх. А. Недопаки на тери­торії кол. садиби Трубецьких. Одна з перших у Києві споруд, збудованих швидкісним методом (початок будів­ництва — 15 квітня, завершення — 29 серпня 1939).

Чотириповерховий, у центральній части­ні — п'ятиповерховий, цегляний, тинь­кований, має симетричне стосовно на­ріжної осі ділянки об'ємно-просторо­ве вирішення. В його основі лежить план коридорного типу з однобічним плануванням. У наріжному підвищеному об'ємі містяться вестибуль, актова і спортивна зали. Прийнято конструктивну систему поздовжніх несучих стін. Вирішення усіх фасадів відбиває функціонально -планувальну структуру будинку. Громадський ха­рактер підкреслюють нечисленні архітектурні деталі — обрамлення вікон, тяги, карнизи, завершення кутів, що прорисовані у суворій класицистичній манері.

Архітектурний вигляд побудо­вано на просторовій виразності простих за масами об'ємів. Призначення бу­динку підкреслено вертикальними пан­но між вікнами другого й третього поверхів, виконаними в техніці Гра­фіто.

Будинок — пам ятка перехідного етапу розвитку радянської архітектури від конструктивізму до неокласицизму [362]. 

Також на цій вулиці