Житловий будинок 1913—14, в якому проживав Паторжинський І. С.

Заньковецької, 4

На червоній лінії вулиці. Споруджений як перша черга будівництва у складі пасажу — прибуткових будинків страхового товариства «Росія» за проектом арх. П. Андрєєва. У вересні 1941 під час пожежі центральної частини міста було знищено всі елементи будинку, окрім стін, сходових маршів і майданчиків. У 1948 -50 відбудований з новим переплануванням квартир, з втратою декору інтер'єрів і частково фасадів.
П'ятиповерховий, цегляний, з мансардою. У плані прямокутний, з двома виступами, що прилягають до двох паралельних корпусів пасажу. Фасад вирішено в стилі неокласицизму, оброблено «під шубу». Перший поверх з напівциркульними вікнами відводився під торговельні приміщення. Могутня центральна арка-проїзд до пасажу має висоту в два поверхи. На другому і третьому поверхах у міжвіконних площинах ліпні гірлянди і маски левів. Над вікнами третього поверху — ліпні зображення гербів. Від третього до п'ятого поверхів - плоскі пілястри з капітелями.
У цьому будинку 1951 —60 жив Патор-жинський Іван Сергійович (1896 — 1960) — співак (бас) і педагог, народний артист СРСР (з 1944). До 1952 працював у театрі опери та балету. Створені ним вокально-сценічні образи Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гу- лака-Артемовського), Виборного, Тараса («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка) ввійшли до зо-лотого фонду української музичної культури. У ці ж роки викладав у Київській консерваторії, професором якої був з 1946. У 1945-54 - голова правління Українського театрального товариства. Мешкав у п'ятикімнатній квартирі № 4 на другому поверсі у лівому крилі будинку.
1963 - на фасаді будинку встановлено гранітну меморіальну дошку з барельєфним портретом митця (ск. В. Зноба, арх. В. Корнєєва) [513|.