Центральна частина дюни підвищується над заплавою на вис. до 12,5 м. Належить до софійського типу трипільської культури. За некаліброваним датуванням — 2-а чв. 3 тис. до н. е. Відкрив В. Даниленко під час розвідок 1950. Стаціонарні дослідження провів Бориспільський загін експедиції «Великий Київ» під керівництвом В. Даниленка та М. Макаревича 1951. Частина поховань зруйнована 1941—43 під час спорудження бліндажів. У розкопі території бл. 200 кв. м виявлено 170 окремих поховань двох типів: урнові (86) та безурнові (84). Слід зазначити, що 1956 в публікації керівників розкопок вказано 195 поховань (101 — урнові, 94 — безурнові). Всі вони залягали в однакових стратиграфічних умовах — нижче тонкого ґрунтового шару, в буруватому піску, на глибині до 0,5 м від поверхні. Через специфіку ґрунту, де розташований могильник, форми й розміри ям простежити не вдалося. Ймовірно, і глибина залягання поховань не відповідає первісній. Приблизно половина з них супроводжувалася інвентарем в урні або серед кальцинованих кісток при безурновому похованні, чи поруч з похованням. Знайдено знаряддя праці (крем'яні ножі, клини-сокири, серпи, віджимники, ретушери, рогові сокирки та ін.), зброю (сокири-молоти, мідні сокири та кинджали, вістря стріл), прикраси (мідний браслет, мідні намиста-пронизки циліндричної й спірально-циліндричної форм, намистини з бурштину, кістки, каменю, мідні скроневі кільця в півтора оберту спіралі), кераміку, різноманітну за формою і розмірами. Зазвичай посудини недбало сформовані, асиметричні, поверхня їх грубо оброблена. Основні форми: широкогорлі та біконічні горщики, високогорлі глечики, широкогорлі опуклотілі посудини, конічні чаші; амфори, 8-подібні кубки, мініатюрні посудинки. Виготовлені з глини з домішками «кровавика» і товчених мушлів. Їх випал слабкий, колір глини після випалу коливається від темно-сірого до червоного. Орнамент різноманітний. Це розпис у вигляді крапок, вертикальних прямих і зигзагоподібних ліній, що покривають усю поверхню посудин; рельєфний у вигляді різноманітних шишечок, відбитків шнура; тиснений і накольчатий орнамент на плічках і шийках посудин. Кераміка могильників, на відміну від кераміки поселень нижчої якості, меншої щільності і старанності у виготовленні. Це свідчить про те, що її зроблено спеціально для поховального обряду. Знаряддя праці, зброя, як свідчить матеріал, виготовлені з приве-зеної з Волині сировини.
Пам'ятка забудована.
Матеріали зберігаються в Інституті археології НАН України [2001].