Городище, 9 — поч. 13 ст.
Згадується в «Повісті временних літ» під 911. Обстежували В. Козловська, Ф. Мовчанівський (1934), розкопували К. Гупало (1980), І. Мовчан (1995). Площа бл. 30 га. Товщина культурного шару до 1 м. Відкрито залишки напівземлянкових жител 9—10 ст., церкви 12 ст. Знайдено антропоморфну фібулу 7 - 8 ст. і фрагменти гончарної кераміки 9—13 ст., могильник давньоруської доби. За часів Київської Русі було посадським районом стародавнього Києва. У 16 ст. Щекавиця належала до володінь Київського замку, 1619 передана київському магістратові. Центральна частина пам'ятки з кін. 18 ст. була під цвинтарем.
Тепер її територію частково забудовано міськими кварталами. Матеріали обстеження зберігаються в Національному музеї історії України.
