Городище селище, Вигуровщина - Троєщина
Розміри 120 х 80 м; оточене кільцевим валом і ровом. Товщина культурного шару бл. 0,8м. Досліджено частково вал і кілька поховань, які містилися в ньому; зафіксовано сліди пожеж. Знайдено фрагменти гончарної кераміки часів Київської Русі та пізнього середньовіччя. Дослідники ототожнюють пам'ятку з літописним Городцем (згадується під 1026, 1097, 1134, 1142, 1237), що стояв на р. Радосинь (згадується під 1111, тепер оз. Гнилуша), де укладено договір про поділ земель на Київську і Чернігівську, проведено князівський з'їзд, яким керував Володимир Мономах. У 15 ст., як вважають дослідники, на території городища стояв дерев'яний замок — заміська резиденція київського князя Симеона Олельковича (1455—70), зруйнований 1482 ордами кримського хана Менглі-Гірея. За актовими документами 16 ст. ця місцевість, де було село під назвою Милославичі, належала Київському замку. З травня 1654 за універсалом гетьмана Б. Хмельницького його передано у володіння Михайлівському Золотоверхому монастиреві.
На північний захід і північний схід від городища, відразу за його оборонними спорудами знаходилось Селище (посад) (археол.). Площа бл. 5 га. Товщина культурного шару 0,3 м, розміщений плямами. Знайдено фрагменти гончарної кераміки, печини, органічні залишки. Датується 11 —13 ст., ймовірно, є посадом городища. Тепер територія пам'ятки під приватними садибами. Матеріали обстеження зберігаються в Національному музеї історії України та Інституті археології НАН України [422].
