Китаївський археологічний комплекс
Городище. Займає домінуюче положення над навколишньою місцевістю. Відкрито в 19 ст. Площа 2,22 га. Товщина культурного шару 0,3—0,5 м. Територію пам'ятки розділено ровами і валами, балками і ярами на п'ять укріплених майданчиків. В'їзд до городища — з північного боку. Система фортифікації значною мірою відповідає топографічним умовам місцевості. В 10—13 ст. неодноразово обновлювалося і реконструювалося. Знайдено фрагменти гончарної кераміки. Розкопки не проводилися. Збереження пам'ятки задовільне.
Курганний могильник. На південь від городища. Досліджувався Д. Самоквасовим (1874), В. Науменком (1876), В. Хвойкою і В. Городцовим (1886—94), О. Ертелем (1911 —14), А. Кубишевим (1961), І. Мовчаном (1973, 1984, 1987, 1988). Налічував бл. 400 насипів заввишки 0,5—2 м, діам. 7—12 м. Розкопано бл. 30 курганів. Складається з трьох груп: перша прилягає до південної околиці городища, розташована на вершині й схилах Китаївських висот; друга — на відстані 0,7—0,8 км на південний захід від першої, ліворуч від дороги, яка пролягає у глибокому яру і веде від кол. Китаївської пустині через пагорб до Пирогова; третя — на відстані 0,2 км на схід від другої. Простежуються три обряди поховань: трупопокладення, трупоспалення і кенотаф. Поховальний інвентар — ножі, кресала, залізні вістря стріл, жіночі прикраси, монета-срібник Володимира Святославича. Належить до могильників міського типу. Пам'ятка руйнується грабіжницькими розкопками.
Поселення. На північний захід від городища, на лівому березі безіменного струмка, тягнеться вздовж нього більш як на 1,5 км. Досліджувалось А. Кубишевим (1961), І. Мовчаном (1973, 1984, 1987, 1988). Площа бл. 40 га, досліджено бл. 1200 кв. м. Товщина культурного шару до 0,6— 0,7 м. Зафіксовано сліди наземних жител каркасно-стовпової конструкції та зрубних. Знайдено фрагменти ліпної та гончарної кераміки, скляних браслетів, ковані залізні цвяхи, ножі, стріли, важки, шиферні прясла, заготовки до бронзових браслетів, залізне тесло, бойову сокиру, уламок наральника. Територія пам'ятки руйнується внаслідок сільськогосподарських робіт. Матеріали обстеження і розкопок археологічного комплексу зберігаються в Інституті археології НАНУ [636].
