На дні могили містилася купка перепалених кісток (або горщик-урна з кістками) у супроводі поховального інвентаря, який включав глиняні миски, горщики, кухлі, бронзові фібули, підвіски, пронизки, браслети, пастові та скляні намистини, залізний ніж. 142 поховання супроводжувалися жертовною їжею, про що свідчать знахідки в поховальних ямах кісток тварин: свині, кози, вівці, великої рогатої худоби. Отримані під час розкопок матеріали дали змогу визначити час могильника, його місце в системі старо- житностей, вирішити ряд питань, пов'язаних з генезисом культури, колом світоглядних уявлень її носіїв. За визначенням Л. Скиби, Пирогівський могильник належить до Середньодніпровської групи зарубинецьких пам'яток. Аналіз його матеріалів свідчить про досить відчутну спорідненість із місцевою культурою попередніх часів скіфів-орачів 5— 3 ст. до н. е.
Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України.

• Скиба Л.