Дитинець, поселення, 7 — 1-а пол. 12 ст. і могильник, кін. 10—11 ст., 2-а пол.—13 ст. (археол.)
У північно-західній частині другого плато (досліджено понад 50 кв. м) виявлено залишки орієнтованого за сторонами світу прямокутного житла з піччю у південно-західному куті. В його заповненні знайдено кілька розвалів ліпних і гончарних горщиків 7—8 ст. На південь від житла виявлено два гончарні горна 10 ст.
У південно-західній частині першого плато (досліджено 60 кв. м) розкопано двокамерне каркасно-стовпове житло пл. 18 кв. м і господарські ями; знайдено уламки посуду 10—11 ст., плінфу, бронзовий амулет-сокирку, астрагали, невеличку свинцеву наковальню.
У південно-східній частині другого плато виявлено рештки споруди, ймовірно, кузні. Мала прямокутну форму (5,0 х 2,0—2,2 м), піч містилася у південному куті, залишки вогнища зі шматками залізного шлаку — у протилежному. Можливо, на цій території жили ремісники.
На г. Дитинці в різні роки знаходили поховання, здійснені за християнським обрядом. Шість поховань, досліджені на північно-західному краю гори, датуються кін. 10—11 ст. В одному з поховань знайдено денарій англійського короля Етельреда ІІ (985—1016). У по-хованні, дослідженому на західному краю урвища, небіжчика покладено у шиферний саркофаг 11 ст. На північно- західному краю гори та на південь від житла 10—11 ст. досліджено десять поховань 2-ї пол. 12—13 ст., орієнтовані головою на захід і південний захід. Серед поховального інвентаря: мідна каблучка, хрестик із рожевого шиферу, кістяний гребінець.
Археологічні дослідження довели, що в 7 — на поч. 12 ст. на г. Дитинці було поселення, яке входило до складу Києва. З серед. 10 ст. тут жили ремісники, які оселялися за межами міських валів. Починаючи з кін. 10 ст. (друге плато) і з 2-ї пол. 12 ст. (перше плато) на г. Дитинці був міський могильник (некрополь), що, ймовірно, займав всю площу гори.
Матеріали розкопок 1985—88 зберігаються в Музеї історії міста Києва.