Дігтярі
Хутір дістав назву Дігтярі (Діхтярі, Діхтяренка), тому що більшість його жителів мала прізвище Дігтяренко. Також згадується як урочище Вершина Сирця (тобто верхня течія струмка Сирця, що нині протікає вздовж Петрівської залізниці). 1868 хутір розширився на 26 десятин за рахунок частини урочища Хмелівщини, в ньому налічувалося 27 жителів. 1896 – п'ять дворів та 75 жителів, 1900 – 12 дворів, 72 жителі. Сучасне планування остаточно склалося 1912—13, до нашого часу збереглися лише окремі зразки одноповерхової індивідуальної забудови 1-ї третини 20 ст. У 19 – на поч. 20 ст. адміністративно хутір послідовно входив до Петропавлівсько-Борщагівської, Білогородської, Микільсько-Борщагівської волостей Київського пов. Київської губ. В межах Києва – з 1923. Тимчасово 1923 – 30 входив до Будаївського р-ну Київського округу, 1930 – 37 – до Київської приміської смуги. 1923 налічувалося 26 господарств, 147 жителів; 1931 – 42 господарства та 154 жителі, землі 45,86 га. 1939 – 279 жителів.
