Голов­на магістраль — вул. Воздвиженська. Здавна ця місцевість була перерізана струмками та ярами, характеризувала­ся високими ґрунтовими водами й опо­взанням ґрунту з довколишніх схилів, що робило її малопридатною для по­стійного заселення; урочище перети­нав струмок Киянка (Кудрявець), до якого впадало ще декілька струмків (у т. ч. той, що витікав з ярів вздовж вул. Гончарної та верхньої частини вул. Воздвиженської). Узбережжя Ки­янки, що згадується у «Слові о полку Ігоревім», правило за шлях від Подолу до Верхнього міста з часів Київської Русі. Початок сталого заселення і ре­місничо-промислового освоєння Гончарів-Кожум'як почалося не раніше 12 ст. Але через велику кількість заболоче­них і вражених ерозією ґрунту місць заселення і забудова місцевості здійс­нювалися досить повільно й нерівно­мірно. На думку дослідника А. Чекановського, найраніше була освоєна те­риторія попід Замковою горою, на сти­ку Гончарного і Кожум'яцького ярів. На цьому місці, поблизу будинку на вул. Воздвиженській, 25, розкопано за­лишки садиби 2-ї пол. 13 — 14 ст., що, за рядом тверджень, належала купцю, який вів торгівлю з Візантією або Близьким Сходом (виявлено кераміку із жовто-зеленою і темно-зеленою по­ливою, пелюсткове вістря стріли, цвя­хи, фрагмент мідного браслета, сельд­жуцькі монети тощо). їнтенсивніше ос­воєння і реміснича спеціалізація райо­ну, що зумовило назви історичних місцевостей тут, припадає на пізнє се­редньовіччя: назва Кожум'яки фігурує з 17 ст., Гончарі й Дігтярі — з 18 ст. До 19 ст. місцевість була заповнена не так житловими спорудами, як ремісничими майстернями, садами й городами, гос­подарі яких жили на Подолі. В цей час уже сформувалась і мережа основ­них шляхів, що збереглися й донині (вул. Воздвиженська була з'єднана з Андріївським узвозом, імовірно, у 2-й пол. 18 ст.). У місцевості виявлено 15 гончарних горнів 17—18 ст. та різно­манітні керамічні вироби, рештки жи­тел, майстерень, монети, поховання (див. ст. 433.5). У кін. 18 ст. був обвало­ваний і випрямлений струмок Киянка (з серед. 19 ст. — у колекторі). Згідно з відомостями 1854, у Гончарській долині налічувалося 100 будинків. 1869 прове­дено топонімічну ревізію Гончарів-Кожум'як, під час якої підтверджено на­зви основних давніх вулиць, а також надано назву восьми «незначним про­вулкам» (зокрема, Глухому, Малодігтярному, Овчинному, Ремісничому, які вже не існують), а площа на перетині сучасних вулиць Воздвиженської, Кожум'яцької, Смирнова-Ласточкіна (то­дішнього Вознесенського узвозу), Гли­бочицької, Верхнього і Нижнього валів здобула назву Кожум'яцької (тепер площа без назви). Стару забудову в Гончарах-Кожум'яках майже повніс­тю знесено в 1980-ті рр., тепер здійс­нюється їх нова забудова.