Казенні дачі
1856 російський цар Олександр ІІ санкціонував початок забудови селища. Від того часу утвердилася й назва Казенні дачі, що складалися з чотирьох дачних ліній. Тривалий час вони мали назви: Перша Дачна (потім пров. Смоленський і вул. Г. Корольової; ліквідована); Друга Дачна (тепер вул. Смоленська), Третя Дачна (нині вул. Металістів), Четверта Дачна (вул. Виборзька). Найбільш презентабельною вважалася дача «Сан-Сусі» на Першій Дачній лінії, що належала подружжю Шеделів. Остаточно селище забудоване в 1860 – 70-х рр. З 1880-х рр. його територія поступово поглиналася новозбудованим механічним заводом Я. Гретера і Д. Криванека (почав діяти 1882, майбутній завод «Більшовик»). Один із власників Я. Гретер, швейцарський підданий, володів на Казенних дачах двома ділянками, на яких і почав розгортати майбутнє виробництво. На поч. 20 ст. дачі обіймали пл. 78 десятин, налічували 50 садиб, у 1908 – 53 садиби (114 будинків). 1911 на Другій Дачній лінії почала діяти перша в Україні фабрика грамплатівок Г.-І. Іїндржишека й Е. Гессе (не збереглась). Поступово селище втрачало дачний вигляд і в кін. 19 ст. перетворилося на типову міську околицю. Деякий час навіть побутувала назва «Колишні Казенні дачі». У межах Києва – з 1914. Тепер – житловий і промисловий район Києва. Рештки забудови 19 – поч. 20 ст. (між пров. Польовим і вул. Індустріальною) ліквідовано на поч. 1980-х рр.
