Відкриті й обстежені громадською комісією під час впорядкування узвозу 1853. Складаються з двох розміщених у два яруси і з'єднаних між собою підземних галерей з келією-каплицею та поховальною нішею. Загальна довжина обстежених підземних споруд — понад 40 м. На стінах печер зафіксовано численні написи — графіті давньоруського часу. Ймовірно, Микільські печери у 12—14 ст. були однією з частин печерного комплексу, пов'язаного з Києво-Печерською лаврою або Пустинно-Микільським монастирем. Печери частково зруйновано, частково законсервовано.

 Матеріали досліджень 1853 не збереглися [789].