Соцмісто
Перебудови впродовж п'яти десятиріч істотно не змінили первісний вигляд забудови кварталів. Було перероблено фасади будинків на вулицях: Мініна, 19-а, Краківській, 24, 25, 25-а, 28-а, 28-б, 32, Червоноткацькій, 35, 43. Зведено нові споруди на вулицях: М. Лебедєва, 14-а, Мініна, 14, Краківській, 22.
На території кварталів розташовано житлові будинки, гуртожитки, дитячі садки та ясла, вбудовано підприємства торгівлі та побутового обслуговування (на перших поверхах житлових споруд). Територію впорядковано та добре озеленено. У будівництві використано традиційні конструкції і матеріали: фундаменти – бутобетонні, стіни – цегляні або шлакобетонні; дахи по дерев'яних кроквах з горищами, вкриті хвилястою азбофанерою.
Архітектурне рішення забудови виконано у стилістиці ретроспективізму за принципами творчого освоєння класичної спадщини із застосуванням традиційних способів архітектурної виразності.
Об'ємно-просторову композицію кварталів сформовано з використанням характерних класицистичних прийомів: створення парадних в'їздів і курдонерів, акцентування кутів кварталів. Два парадні в'їзди у квартали влаштовано з вул. Червоногвардійської. Перший, між вулицями Попудренка і Краківською, утворено двома парами будинків № 4, 4-а, 6, 6-а і будинком № 25-б, що замикає перспективу. Будинки № 4 і 6 мають підвищені наріжні частини, які акцентують в'їзд. Будинок, розташований у глибині ділянки, прикрашено щипцем, який підкреслює центральну вісь ансамблю. Не менш виразно оформлено другий парадний в'їзд між вулицями Краківською і Червоноткацькою. Його утворюють два будинки – № 12 і 14. Об'ємно-просторова композиція кожного з них складається з чотирьох елементів. До розташованого паралельно вулиці двоповерхового об'єму під прямим кутом прилягає ще один двоповерховий блок, що формує простір парадного в'їзду. Урізноманітнюють композицію дві триповерхові башти. Одна з них акцентує наріжну частину споруди. Друга, яка прилягає до протилежного торця будівлі, фланкує проїзд у квартал. Башта, розташована у глибині курдонера, разом з такою самою баштою сусіднього будинку створює архітектурний образ в'їзної брами. На вул. М. Лебедєва курдонер створено будинками № 11, 13, 15; на вул. Попудренка – будинками № 40, 42, 44; на вул. Червоноткацькій – будинками № 41, 43, 45.
Проекти окремих будинків свідчать про творчий підхід до застосування типових проектів. Передусім авторські корективи внесено в оформлення фасадів. Використано переважно типові проекти 228-ї серії – для житлових будинків, 207-ї серії – для гуртожитків. Фасади розчленовано пілястрами, міжповерховими та вінцевими карнизами, увінчано фронтонами, щипцями. Входи обрамлено декоративними порталами. В архітектурних деталях використано мотиви українського бароко. Об'ємно-просторова композиція поєднує в одній споруді різноповерхові секції. Житлові будинки з виразним архітектурним силуетом, утвореним внаслідок підвищеної триповерхової наріжної частини, розташовано: на розі вулиць Червоноткацької і М. Лебедєва (№ 39/2); Червоноткацької і Червоногвардійської (№ 47/18); Червоногвардійської і Краківської (№ 10/36). Істотно підвищили виразність споруд зовнішні відкриті сходи (№ 16, 18 на вул. Червоногвардійській) та приставні вхідні тамбури у вигляді портиків (№ 12, 14 на вул. Червоногвардійській). Пластику фасадів більшості будинків збагачують еркери, лоджії, тераси. Група кварталів, обмежених вулицями Мініна, Попудренка, Червоногвардійською, Червоноткацькою, – яскравий зразок поширення композиційних принципів формування архітектурних ансамблів на масову забудову, коли не тільки унікальні архітектурні об'єми, а й усе міське довкілля створено за єдиними естетичними критеріями. Забудова перших кварталів Соцміста належить до кращих зразків архітектурної спадщини поч. 1950-х рр. [1672].
