На півдні відокремлена невеликою улоговиною (річище струмка Киянки, вул. Дегтярна) від гори Дитинки. Наявність у ґрунті Волової гори потужного лесового шару дає змогу припустити, що її відокремлення від сусідніх підвищень (зокрема, Дитинки) відбулося протягом останнього тисячоліття. Назва походить від влаштованого тут капища язичницького бога Волоса (Велеса). Виведення назви від слова «віл» не має підстав, оскільки зазначена територія з її крутими схилами і незначним простором була мало придатна для пасовиська. Ймовірно, саме на Воловій горі 1895 було знайдено срібний римський динарій (210 р. до н. е.). У 17 ст. тут існував палац католицького єпископа (Кудрявський палац), від нього на Поділ вела вул. Єпископська. Тепер на горі розміщуються Національна академія образотворчого мистецтва і архі¬тектури, лікарня для вчених, житлові та офісні будинки.