Золоча
На його плані околиць Києва позначено два «старика» (старі русла) під назвою Золоча – там, де тепер Русанівська протока. Такої ж думки дотримувалися М. Шарлемань і Д. Лихачов. М. Карамзін вважав, що Золоча протікала біля с. Вишеньки, деякі дослідники – вона впадала в Долобське озеро. Останнє спростовується літописною згадкою під 1151. Можливо, Золоча містилася неподалік від Долобського озера, в районі сучасної Русанівської протоки. Дослідник Дніпра та його басейну М. Максимович стверджує, що Русанівська протока – це колишня Золоча. Згідно з сучасними поглядами, Золоча починалася на суходільній частині теперішньої Довбички, перетинала луки (тепер тут Гідропарк), територію, де нині розташовані Позняки, Осокорки, Бортничі і Гнідин, протікала майже рівнобіжно Дніпру. Назву сучасні науковці-мовознавці виводять від слів «зола» і «теча» з пізнішим переосмисленням у «Золотча», звертаючи увагу на те, що зола – це рештки згорілого лісу.
