Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Мури оборонні верхньої території, 1698–1701, 19 століття (корпус № 92). За літописом, на початку існування (2-а половина 11 століття) монастир був обнесений дерев'яним частоколом, який у 12 столітті замінено оборонними мурами, спорудженими з плінфи та каменю на вапняно-цем'янковому розчині.

Пекарня, келія, книжкова крамниця (Ковнірівський корпус), 17-18 ст. (архіт.). Корпус № 12. Формує східний бік соборної площі верхньої території Лаври. Назву дістав у 1-й пол. 20 ст. від імені кам'яних справ майстра С. Ковніра, який брав участь у його будівництві. На плані Афанасія (Кальнофойського), вміщенім у «Тератургімі» (1638), на цьому місці позначені дерев'яні «пекарня з коморами й усім, що до них належить» та «келія благочинного брата, який наглядає за пекарнею».

Брама в'їзна, 1840-і рр. (архіт.). Корпус № 46-б. Біля головного входу на подвір'я Ближніх печер. 1836 княгиня К. Кудашева дала кошти на впорядкування території Ближніх печер. За деякими даними, проект огорожі та брами виконано 1838 під впливом поширеної у той час серії зразкових проектів.