Господарське подвір'я, 2-а пол. 19 — поч. 20 ст. (архіт.). Напроти головного подвір'я пустині через вул. Китаївську, вздовж якої встановлено ажурну металеву огорожу на цегляних стовпах. На території подвір'я містилися споруди житлового і господарського призначення — шпиталі, стайні, льохи, переведений з Києво-Печерської лаври свічковий завод тощо; частина їх збереглася.

Михайловський Золотоверхий монастир, 12-20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Вул. Трьохсвятительська, 4—8; пл. Михайлівська. У верхній частині парку «Володимирська гірка» (у давнину — Михайлівська гора Верхнього Києва), з яким межує зі сходу та півдня, з заходу обмежений вул. Трьохсвятительською, з півночі — проходом до фунікулера. Відіграє значну роль у формуванні панорами міста, особливо з боку Дніпра.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Крамниця книжкова 1811-12 (корпус № 28). Поряд зі Свято-Троїцькою надбрамною церквою, до якої прилягає західним крилом, з півдня фланкує вхід на подвір'я Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, до муру якого прибудована з півночі.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Лікарня братська 1841-42, 61, де містився відділ нумізматики Лаврського музею культів та побуту (корпус № 26).

Галерея від Ближніх до Дальніх печер, 19 ст. (архіт.). Корпуси № 72, 72-а, 74-а. Вздовж схилу гори. З’єднує найкоротшим шляхом комплекси Ближніх і Дальніх печер. Складається з галереї (переходу) та двох вхідних павільйонів — ротонди на південному виступі підпірного муру Д. де Боскета на Ближніх печерах та павільйону на майданчику біля церкви Зачаття св. Анни на Дальніх печерах.

Келії братські 1856—57, в яких проживали Євменій (Хорольський), Кронід (Сакун), Кукша (Величко), Поліхроній (Дубровський) (архіт., іст.). Корпус № 50. У південно-східній частині Дальніх печер. На місці розібраного 1945 дерев'яного одноповерхового будинку келій ризничого та ченців Дальніх печер, спорудженого за проектом арх. А. Меленського і зображеного на літографії В. Тімма 1859. 

Гостиний двір, 19—20 ст. (архіт., іст.). У південно-західній частині території Лаври, на пологому схилі, що спускається в бік Дальніх і Ближніх печер (називався також «странноприїмниця»). За літописними свідченнями, на цьому місці, ймовірно, існувала странноприїмниця для калік, незрячих, хворих та знедолених, заснована 1062 преп. Феодосієм Печерським, який для цієї мети «...сотвори двір коло монастиря свого та церкву святого Стефана».

Дальні печери, 11—12 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На крайній південній частині, на високому наддніпрянському пагорбі, верхня відмітка якого нижча на 15 м від соборної площі Лаври. Забудова розташована на трьох рівнях. Відіграє важливу роль в архітектурному ансамблі Лаври та міській панорамі з боку Дніпра.