Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії крилошан 1720-21, в яких проживав Флавіан (Приходько) (корпус № 3). Між Свято-Троїцькою надбрамною церквою і Великою лаврською дзвіницею, вздовж напрямку руху від Святої брами до собору Успіння Пресвятої Богородиці, з півдня обмежують і формують простір парадного проходу до соборної площі Лаври.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Келії соборних старців 16-18 ст. (корпус № 4) Поблизу Свято-Троїцької надбрамної церкви, з півночі обмежує прохід від Святої брами до соборної площі та формує північний фронт забудови останньої.

Ближні печери, 11—20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Під верхньою територією Лаври, на південно-східному виступі пагорба, відокремленого від території Дальніх печер глибокою долиною. До головного подвір'я на терасі ведуть дерев'яна галерея, що починається біля нижньої (Печерної, або південної) брами верхньої території Лаври, та узвіз, який відгалужується від дороги на Дальні печери та йде повз огорожі саду. 

Печери Антонієві (Ближні), 11-18 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На нижній терасі Києво-Печерської лаври, у товщі північного схилу розлогого яру, що перетинає у цьому місці печерське плато. Названо Ближніми через розташування печер поблизу верхньої території Лаври. Викопані за 400 м від Дальніх печер.

Софійський кафедральний монастир, 11-18 ст. (археол., архіт., іст., мист., містобуд.). Вул. Володимирська, 20/1, 22, 22-а, 24, вул. Стрілецька, 7/6, пров. Георгіївський, 2, пров. Рильський, 1, 3, 5/5. Садиба монастиря обмежена сучасною лінією забудови вул. Володимирської, червоними лініями пров. Георгіївського (за винятком розміщеного на межі будинку № 2), вул. Стрілецької, пров. Рильського та пл. Софійської.