Велика лаврська дзвіниця, 1731—45 (архіт., іст., мист.). Корпус № 81. Зведено на захід від собору Успіння Пресвятої Богородиці. Головна висотна домінанта в об'ємно-просторовій композиції архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври, відіграє провідну роль у панорамі право-бережної частини міста з боку Дніпра. Розташування зумовлено історичною традицією: тут на площі існували більш ранні дерев'яні дзвіниці. 

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Друкарня 18 – 19 ст. (корпус № 9). На схід від собору Успіння Пресвятої Богородиці, обмежує простір соборної площі, північним торцем прилягає до нової проскурні (корпус № 11). Первісно друкарня, заснована на початку 17 століття, розміщувалася в невеликій одноповерховій, у плані прямокутній дерев'яній будівлі, зафіксованій на плані Афанасія (Кальнофойського), вміщеному в «Тератургімі» (1638).

Ризниця Дальніх печер, 19 — поч. 20 ст. (архіт.). Корпус № 73. Біля крутого схилу східної частини Дальніх печер, поряд з оборонним муром, що є підпірним на цій ділянці, межує з входом у Феодосієві печери.