Андріївська церква, 1747—62 (архіт., іст. мист.) Андріївський узвіз, 23. На краю правого підвищеного берега Дніпра, відіграє (з боку річки) роль основної архітектурної домінанти в панорамі західної (старокиївської) частини міста, органічно вписується в її ландшафт.
Пошук за тегом
Київська контора Державного банку, 1-а третина 20 ст.
Київська контора Державного банку, 1-а третина 20 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Інститутська, 9-а. На схилі пагорба, що зумовило різноповерховість споруди.
Головний будинок Свято-Введенських жіночих релігійної громади й монастиря 1804–79, в якому похована Єгорова М. О.
Головний будинок Свято-Введенських жіночих релігійної громади й монастиря 1804–79, в якому похована Єгорова М. О. (архіт., іст., мист.). Вул. Московська, 42. На розі з вул. Рибальською. Садибу забудовано не пізніше останньої чв. 18 ст.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1766—72
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1766—72 (архіт., мист.). У центрі подвір'я. В 14 — на поч. 17 ст. тут стояла дерев'яна вірменська церква Різдва Пресвятої Богородиці (згоріла 1651).
Миколи Набережного (св. Миколи Мірлікійського) церква 1772—75
Миколи Набережного (св. Миколи Мірлікійського) церква 1772—75 (архіт., мист.). Вул. Г. Сковороди, 12. Стоїть окремо неподалік від Дніпра (звідси й назва), на розі з вул. Почайнинською, під кутом до наявної забудови. Дерев'яна церква біля цього місця існувала, ймовірно, з 11 ст. Перша писемна згадка про неї (як Миколаївську) датується 1543.
Кирилівська церква, 12—19 ст.
Кирилівська церква, 12—19 ст. (архіт., іст., мист.). Збудовано чернігівським князем Всеволодом — Кирилом ІІ Ольговичем, який одержав перемогу у боротьбі за київський великокнязівський престол 1139, на честь святого Кирила Александрійського. Зведена у традиціях київської архітектурної школи доби феодальної роздрібненості. Була князівсько-боярською усипальнею Ольговичів.
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.
Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст. (архіт., мист.). Корпус № 27. На головному західному вході на верхній території Лаври, в уступі оборонного муру 1695— 1701. Перша згадка про браму міститься у літописному повідомленні про напад половців 1096.
Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього 1700—04, 1839, в якій поховані Герцик П. С., митрополити Київські і Галицькі
Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього 1700—04, 1839, в якій поховані Герцик П. С., митрополити Київські і Галицькі (архіт., іст., мист.). Корпус № 36. На терасі південного схилу пагорба верхньої території Лаври. Домінує в архітектурному ансамблі Ближніх печер.