Пошук за тегом

Андріївська церква

Андріївська церква, 1747—62 (архіт., іст. мист.) Андріївський уз­віз, 23. На краю правого підвищеного берега Дніпра, відіграє (з боку річки) роль основної архітектурної домінан­ти в панорамі західної (старокиївської) частини міста, органічно вписується в її ландшафт.

Київська контора Державного банку, 1-а третина 20 ст.

Київська контора Державного банку, 1-а третина 20 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Інститутська, 9-а. На схилі пагорба, що зумовило різноповерховість споруди.

Головний будинок Свято-Введенських жіночих релігійної громади й монастиря 1804–79, в якому похована Єгорова М. О.

Головний будинок Свято-Введенських жіночих релігійної громади й монастиря 1804–79, в якому похована Єгорова М. О. (архіт., іст., мист.). Вул. Московська, 42. На розі з вул. Рибальською. Садибу забудовано не пізніше останньої чв. 18 ст.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1766—72

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1766—72 (архіт., мист.). У центрі подвір'я. В 14 — на поч. 17 ст. тут стояла дерев'яна вірменська церква Різдва Пресвятої Богородиці (згоріла 1651).

Миколи Набережного (св. Ми­коли Мірлікійського) церква 1772—75

Миколи Набережного (св. Ми­коли Мірлікійського) церква 1772—75 (архіт., мист.). Вул. Г. Сково­роди, 12. Стоїть окремо неподалік від Дніпра (звідси й назва), на розі з вул. Почайнинською, під кутом до наявної забудови. Дерев'яна церква біля цього місця існувала, ймовірно, з 11 ст. Пер­ша писемна згадка про неї (як Мико­лаївську) датується 1543.

Кирилівська церква, 12—19 ст.

Кирилівська церква, 12—19 ст. (архіт., іст., мист.). Збудовано чернігівським князем Всеволодом — Кирилом ІІ Ольговичем, який одержав перемогу у боротьбі за київський великокнязівський престол 1139, на честь святого Кирила Александрійського. Зведена у традиціях київської архітектурної школи доби феодальної роздрібненості. Була князівсько-боярською усипальнею Ольговичів.

Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст.

Церква Свято-Троїцька над Святою брамою, 12—18 ст. (архіт., мист.). Корпус № 27. На головному західному вході на верхній території Лаври, в уступі оборонного муру 1695— 1701. Перша згадка про браму міститься у літописному повідомленні про напад половців 1096.

Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього 1700—04, 1839, в якій поховані Герцик П. С., митрополити Київські і Галицькі

Церква Здвиження Чесного Хреста Господнього 1700—04, 1839, в якій поховані Герцик П. С., митрополити Київські і Галицькі (архіт., іст., мист.). Корпус № 36. На терасі південного схилу пагорба верхньої території Лаври. Домінує в архітектурному ансамблі Ближніх печер.