Келія Антонія Печерського 1062 (іст.). Навпроти входу до однойменної церкви. Викопана Антонієм після його переселення у Ближні печери 1062. Вперше показана на цьому місці 1638 у книзі «Тератургіма» Афанасія (Кальнофойського). Під час пізніших перепланувань була сполучена проходом з вівтарною частиною підземної церкви преподобного Варлаама Печерського.

Печери Антонієві (Ближні), 11-18 ст. (археол., архіт., іст., мист.). На нижній терасі Києво-Печерської лаври, у товщі північного схилу розлогого яру, що перетинає у цьому місці печерське плато. Названо Ближніми через розташування печер поблизу верхньої території Лаври. Викопані за 400 м від Дальніх печер.

Поховання Марка Печерника, гробокопача межа 11—12 ст. (іст.). Поблизу церкви преподобного Варлаама Печерського.

Церква преподобного Варлаама Печерського, 1691—19 ст. (архіт., іст., мист.). На північному боці поперечного провулка, який з'єднує головну вул. Жилу та подібну східну гілку системи печерних ходів. Збудовано в січні-квітні 1691 заходами архімандрита Києво-Печерської лаври (1684-90) та митрополита Київського і Галицького (з 1690) Варлаама (Ясинського) за настоятеля монастиря Мелетія (Вуяхевича-Височинського) і блюстителя печер ієромонаха Іларіона.